Шляхи залучення інвестицій у території та об’єкти природно-заповідного фонду України

Анотація

У статті, на основі проведеного аналізу наукової літератури та діючої нормативно-правової бази, розкрито основні шляхи та напрями залучення інвестицій у території та об’єкти природно-заповідного фонду України в умовах сьогодення, здійснено детальну характеристику основних суб’єктів інвестування в цій сфері. Єдиним прийнятним інструментом для здійснення інвестицій в об’єкти природно-заповідного фонду є механізми державно-приватного партнерства. Застосування інструментарію приватно-публічного партнерства та залучення бізнесу до сфери управління об’єктами природно-заповідного фонду здатне підвищити рівень інтеграції природо-ресурсних активів до господарського обігу завдяки побудові ланцюгів, схем, мереж виробництва доданої вартості на засадах як індивідуального, так, й особливо — корпоративного управління в межах бізнес-екосистеми територіального утворення, до якої ці ресурси та активи повинні бути залучені. Необхідно вказати, що на різних етапах реалізації євроінтегративного алгоритму розвит­ку публічно-приватного партнерства будуть превалювати різні інструменти цього механізму. Так, на першому, деконцентраційному етапі — бюджетної децентралізації, об’єднання громад та делегування повноважень в управління природними ресурсами, зокрема і об’єктами природо-заповідного фонду, об’єднаних територіальних громад від державних місцевим органам влади превалюватиме деконцентрація ресурсів. На другому етапі, деволюції із закінченням розмежування і делегування розширених повноважень територіям з одночасним запровадженням проєктного підходу до управління природними активами та початком створення територіальних корпорацій з управління об’єктами природно-заповідного фонду. На третьому, дівестиційному етапі, формування прибуткових територіальних корпоративних утворень кластерного типу, що діють у сфері використання природних активів, тобто окремих територіальних корпорацій сталого розвитку з диверсифікованою фінансово-інвестиційною складовою. Також у статті детально розкрито роль інституційного забезпечення процесу інвестування у вітчизняні об’єкти природно-заповідного фонду, та на цій основі визначено ключовий спектр існуючих тут проблемних питань.