Трансформація ценоморф трав’яно-чагарничкового ярусу лісових фітоценозів Житомирського Полісся після низових пожеж

Автор(и)

  • Валерій Петрович Фещенко Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • Олександр Олександрович Орлов ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • Володимир Петрович Ландін Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4612-3682
  • Василь Леонідович Соломко Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2020.228365

Ключові слова:

лісові екосистеми, лісові пожежі, вищі судинні рослини, трав’яно-чагарничковий ярус, ценоморфи, трансформація ценоморф, постпірогенні сукцесії

Анотація

Проаналізовано зміни в складі живого надґрунтового покриву під впливом низових пожеж у лісових екосистемах Житомирського Полісся. Встановлено, що унаслідок лісових пожеж лісові екосистеми зазнають негативного впливу різної інтенсивності, залежно від сили пожежі — від повної загибелі фітоценозу до часткової загибелі або пошкодження певних ярусів фітоценозу. На швидкість та повноту відновлення лісових фітоценозів після лісових пожеж — постпірогенні сукцесії впливають типи лісорослинних умов, для котрих властивим є співвідношення певних ценоморф. Загальною закономірністю після пожеж є суттєве зменшення у видовому складі трав’яночагарничкового ярусу частки сильвантів та сильвантів-пратантів, збільшення відносної частки пратантів, укорінення рудерантів.Встановлено, що швидкість постпірогенного відновлення співвідношення ценоморф у трав’яно-чагарничковому ярусі є найменшою у ТЛУ В4, є незначною у ТЛУ А2, зростає у ТЛУ А3, В2, В3 та є максимальною у ТЛУ С2.

Посилання

  1. Belgard, A.L. (1950). Lesnaya rastitelnost yugo-vostoka USSR [Forest vegetation of the southeast of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Izd-vo KGU [in Russian].
  2. Brigadyrenko, V.V. (2003). Ispolzovanie topologicheskikh spektrov v zoologicheskoy diagnostike pochv na primere semeystva zhuzhelits (Coleoptera, Carabidae) [The use of topological spectra in zoological diagnostics of soils by the example of the carabid family (Coleoptera, Carabidae)]. Ekologiya i noosferologiya — Ecology and noospherology, 13(1), 119–130 [in Russian].
  3. Korchagin, A.A. (1964). Vidovoy (floristicheskiy) sostav rastitelnykh soobshchestv i metody ego izucheniya. Polevaya geobotanika [Species (floristic) composition of plant communities and methods of its study. Field geobotany]. Ye.M. Lavrenko, A.A. Korchagina (Eds.). Moskva–Leningrad: Nauka [in Russian].
  4. Krasnov, V.P., Orlov, O.O., & Vedmid, M.M. (2009). Atlas roslyn — indykatoriv i typiv lisoroslynnykh umov Ukrainskoho Polissia: monohrafiia [Atlas of indicator plants and types of forest vegetation conditions of Ukrainian Polissya: monograph]. V.P. Krasnova (Ed.). Novohrad-Volynskyi: NOVOhrad [in Ukrainian].
  5. Krylov, A.G. (1984). Zhiznennye formy lesnykh fitotsenozov [Life forms of forest phytocenoses]. Moskva: Nauka [in Russian].
  6. Lavrenko, Ye.M. (1959). Osnovnye zakonomernosti rastitelnykh soobshchestv i puti ikh izucheniya. Polevaya geobotanika [The main patterns of plant communities and ways of studying them. Field geobotany]. Ye.M. Lavrenko, A.A. Korchagina (Eds.). Moskva–Leningrad: Nauka [in Russian].
  7. Nazarenko, N.N. (2016). Tsenomorfy kak fitoindikatory biotopov [Coenomorphs as phytometers of biotopes]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia biolohiia, ekolohiia — Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 24 (1), 8–14 [in Russian]. https://doi.org/10.15421/011602.
  8. Nazarenko, N.N. (2016). Tsenomorfy flory stepnoy zony Yuzhnogo Urala (na primere Chelyabinskoy oblasti) [Coenomorphs of Tambov province flora and biotopes phytoindication]. Vestnik Tambovskogo universiteta. Seriya Yestestvennye i tekhnicheskie nauki — Tambov University Reports. Series: Natural and Technical Sciences, 21(5), 1889–1896 [in Russian]. https://doi.org/10.20310/1810-0198-2017-22-5-780-786.
  9. Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.I., & Prokudin, Yu.N. et al (Eds.). (1999). Opredelitel vysshikh rasteniy Ukrainy [Determinant of higher plants of Ukraine] (5th ed.). Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Russian].
  10. Pogrebnyak, P.S. (1955). Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Kyiv: Izd-vo AN USSR [in Russian].
  11. Rysin, L.P. (1975). Sosnovye lesa evropeyskoy chasti SSSR [Pine forests of the European part of the USSR]. Moskva: Nauka [in Russian].
  12. Tarasov, V.V. (2012). Flora Dnipropetrovskoi ta Zaporizkoi oblastei [Flora of Dnipropetrovsk and Zaporizka regions] (5th ed.). Dnipropetrovsk: Lira [in Ukrainian].
  13. Tsyganov, D.N. (1983). Fitoindikatsiya ekologicheskikh faktorov v podzone khvoyno-shirokolistvennykh lesov [Phytoindication of environmental factors in the subzone of coniferous-deciduous forests]. Moskva: Nauka [in Russian].
  14. Yunatov, A.A. (1964). Zalozhenie ekologicheskikh profiley i probnykh ploshchadey. Polevaya geobotanika [Establishment of ecological profiles and test plots. Field geobotany]. Ye.M. Lavrenko, A.A. Korchagina (Eds.). Moskva–Leningrad: Nauka [in Russian].
  15. Diduch, Ya.P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre . [In English].
  16. Mosyakin, S.L., & Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural cheklist. Kyiv [In English].
  17. Razumovsky, O.S. (2003). Adaptacionizm and behavioural science in the context of the problems of evolution and meaning of life activity. Polignozis, 2 (22), 12–18 [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-18

Номер

№ 4 (2020)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).