Еколого-економічні інтегрованості землекористування в агросфері Карпатського регіону
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2021.231863Ключові слова:
екологізація землекористування, збалансований розвиток, навколишнє природне середовище, екологічна криза, інтегральна система землекористуванняАнотація
Невідкладність вирішення еколого-економічних, соціальних проблем потребує радикального повороту в напрямах науково-технічного прогресу. Зусилля науки й техніки треба зосередити тепер на екологізації технологічних процесів, на запровадженні природонеруйнівних, природо-незабруднюючих, ресурсозберігаючих та екологобезпечних видів техніки й технології, способів організації виробництва, форм господарювання тощо. Природоохоронні, екологобезпечні й ресурсозберігаючі напрями науково-технічного прогресу мають бути пріоритетними в усіх галузях і сферах економіки. Воднораз має бути проведена радикальна перебудова природокористування, особливо землекористування, та їхніх комплексних заходів у вирішенні завдань з охорони природи, яка є надзвичайно складною, єдиною, інтегральною системою.
Під час розроблення комплексу заходів, які забезпечать екологізацію природокористування, особливо землекористування, пропонується широкомасштабне використання результатів науково-технічного прогресу без права ігнорування таких об’єктивних чинників, як вичерпаність окремих природних ресурсів, насамперед невідтворюваних і невідновлювальних, уразливість навколишнього середовища, його екологічну стійкість та екологічну місткість, границі (межі) екологічної міцності й опірності.
Посилання
Hutsuliak, H.D. (1991). Zemelno-resursnyi potentsial Karpatskoho rehionu [Land resource potential of the Carpathian region]. Lviv: Svit [in Ukrainian].
Hutsuliak, H.D. (2010). Stalyi rozvytok zemlekorystuvannia: metodolohichni aspekty upravlinnia [Sustainable development of land use: methodological aspects of management]. Chernivtsi: Prut. 156 р. [in Ukrainian].
Hutsuliak, H.D. (2017). Analitychna dopovid: optymizatsiia — stratehiia efektyvnoho zemlekorystuvannia [Analytical report: optimization is a strategy for efficient land use]. Kyiv: TOV «Ekoinvestkom». 26 p. [in Ukrainian].
Hutsuliak, H.D. (2003). Osnovni zasady kontseptsii stvorennia systemy monitorynhu zemel [Basic principles of the concept of creating a land monitoring system]. Chernivtsi: Prut. 64 p.[in Ukrainian].
Natsionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Ukraini u 2009 rotsi [ National report on the state of the environment in Ukraine in 2009]. (2011). Kyiv: Tsentr ekolohichnoi osvity ta informatsii. 383 p. [in Ukrainian].
Furdychko, O.I. (Ed.). (2013). Naukovi osnovy staloho rozvytku ahroekosystem Ukrainy. U 2-kh t. Tom 1: Ekolohichna bezpeka ahropromyslovoho vyrobnytstva. Tom 2: Naukovo-metodychni osnovy zbalansovanoho pryrodokorystuvannia v ahropromyslovomu vyrobnytstvi. Monohrafiia [Scientific bases of sustainable development of agroecosystems of Ukraine. In 2 volumes. Volume 1: Ecological safety of agro-industrial production. Volume 2: Scientific and methodological bases of sustainable nature management in agro-industrial production. Monograph]. Kyiv: DAI. 704 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).