Інституційне середовище органічного виробництва

Автор(и)

  • Марія Ярославівна Височанська Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0003-2116-9991
  • Катерина Віталіївна Дорожкіна Інститут агроекології і при-родокористування НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2021.231868

Ключові слова:

інституціоналізм, інститут, інституція, інституційне середовище, формальні інститути, неформальні інститути, органічне виробництво

Анотація

У статті розглянуто визначення інституту різними науковцями як базисного поняття в інституціоналізмі, запропоновано власне визначення даної категорії, висвітлено зміст терміну інституційне середовище, побудовано схему інституційного середовища органічного виробництва, що поділено на формальні та неформальні рамки. До формальних віднесено: Конституцію, закони, порядки, накази та постанови; Трудовий кодекс; Земельний кодекс; адміністративну відповідальність; державну підтримку; податкові зобов’язання; вимоги до виробництва органічної продукції; державний контроль (нагляд); сертифікацію; маркування органічної продукції. До неформальних: звичаї, традиції, культуру; освіту та науку; суспільну думку; моральні цінності та етичні принципи; корпоративну соціальну відповідальність; екологічну відповідальність. Зосереджено увагу на тлумаченні кожного елемента. А також доведено вплив інституційного середовища на розвиток кожного суб’єкта господарювання.

Біографії авторів

Марія Ярославівна Височанська, Інститут агроекології і природокористування НААН

Кандидат економічних наук, заступник директора з наукової роботи та інноваційного розвитку

Катерина Віталіївна Дорожкіна, Інститут агроекології і при-родокористування НААН

Аспірантка 4-го року навчання

Посилання

The Labor Code of Ukraine, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/stru. (Accessed 5 Apr. 2021).

The Land Code of Ukraine, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text. (Accessed 5 Apr. 2021).

The Law of Ukraine «About the basic principles and requirements for organic production, circulation and labeling of organic products», available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19. (Accessed 5 Apr. 2021).

Chudovska, V.A., Shkuratov, O.I., Kyporenko, V.V. (2016). Ekoloho-ekonomichnyj mekhanizm rozvytku orhanichnoho silskoho hospodarstva: teoriia i praktyka [Ecological and economic mechanism of organic agriculture development: theory and practice]. Kyiv. 332. (In Ukr.).

Shkuratov O.I., Chudovska V.A., Vdovychenko A.V. (2015). Orhanichne silske hospodarstvo: ekoloho-ekonomichni imperatyvy rozvytku: monohrafiia [Organic agriculture: ecological and economic imperatives of development: monograph]. Kyiv. 246. (In Ukr.).

Kulish L.P. (2020). Instytutsiini zasady rozvytku konkurentospromozhnoho orhanichnoho vyrobnytstva [Institutional principles of development of competitive organic production]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Ekonomika» [Bulletin of Uzhhorod University. Economics Series], 1 (55), 27–35. (In Ukr.).

Bilokinna I.D. (2020). Instytutsiine zabezpechennia rozvytku orhanichnoho vyrobnytstva silskohospodarskoi produktsii [Institutional providing for the development of organic production of agricultural products]. Biznes Inform [Business Inform], 4 (507), 214–220. (In Ukr.).

Veblen T. (1984) Teoriya prazdnogo klassa [The Theory of the Leisure Class]. Moscow. 367. (In Rus.).

Hamilton W.H. (1932). Institution. Encyclopaedia of the Social Sciences, vol. 8, New York: Macmillan, pp. 84–89.

North D.C. (1991) Institutions, institutional change and economic performance. Journal of Economic Perspectives, vol. 5, № 1, Winter 1991, pp. 97–112.

Commons J.R. (1931), Institutional Economics. American Economic Review, vol. 21, № 4, Dec., pp. 648–657.

Val’cev S.V. (2012). Teoreticheskie podhody k opredeleniyu kategorii «Institut» v ramkah institucional’noj teorii. [Theoretical approaches to defining the category «Institute» within the framework of institutional theory]. Problemy sovremennoj nauki i obrazovaniya [Modern problems of science and education], 2 (2), 4–9. (In Rus.).

Ostrom E. (2013). Upravlenie obshchim. Evolyuciya institucij kollektivnogo dejstviya [General management. Evolution of Collective Action Institutions]. Kyiv. 400. (In Rus.).

Rawls J. (1971). A Theory of Justice. Harvard University Press, available at: www.jstor.org/stable/j.ctvjf9z6v. (Accessed 5 Apr. 2021).

Hodzhson Dzh. (2003) Skrytye mekhanizmy ubezhdeniya: instituty i individy v ekonomicheskoj teorii [Hidden persuasion mechanisms: institutions and individuals in economic theory]. Ekonomicheskij vestnik Rostovskogo gosudarstvennogo universiteta [Vestnik of Rostov State University of Economics], 1 (4), 11–30. (In Rus.).

Shastitko A.E. (2002). Novaya institucional’naya ekonomicheskaya teoriya. Monografiya. 3-e izd., pererab. i dop. [New institutional economics. Monograph. 3 rd ed., rev. and add]. Moscow. 591. (In Rus.).

Olejnik A. N. (2002). Institucional’naya ekonomika: uchebnoe posobie [Institutional economics: tutorial]. Moscow. 416. (In Rus.).

Inshakov O.V. (2003). Ekonomicheskie instituty i institucii: k voprosu tipologii i klassifikacii [Economic institutions: on the issue of typology and classification]. Sociologicheskie issledovaniya [Sociological Studies (Socis)], 9, 42–51. (In Rus.).

Mazur O.Ye. (2014). Systematyzatsiia pidkhodiv do vyznachennia katehorii «Instytut» [Systematization of approaches to the definition of the category «Institute»]. Ekonomika rozvytku [Economics of Development], 1 (69), 41–45. (In Ukr.).

Melnyk A.F., Vasina A.Yu., Zheliuk T.L., Popovych T. M. (2011). Natsionalna ekonomika: navchalnyi posibnyk [National economy: tutorial]. Kyiv. 463. (In Ukr.).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-30

Номер

№ 1 (2021)

Розділ

ЕКОНОМІКА

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).