Наукові основи організації екологобезпечного землекористування
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2021.237991Ключові слова:
придатність, прибутковість, екологобезпечне землекористування, зони вирощування, сільськогосподарські культуриАнотація
У статті висвітлено екологічні проблеми землекористування, його раціоналізації; оптимальне використання сільськогосподарських угідь, зокрема орних земель; сучасна трактовка змісту раціонального використання сільськогосподарських земель. Розглядаються екологічні та економічні аспекти цього питання. Наводяться інформаційні дані, які необхідні для вирішення цієї проблеми, а саме показники природно-сільськогосподарського районування, регіональні еколого-економічні особливості виробництва основної продукції землеробства, показники властивості та якості ґрунтів і агробіологічні вимоги основних сільськогосподарських культур до природного, насамперед ґрунтового середовища, показники про врожайність цих культур та дані про виробничі витрати і доходи.
Організацію екологобезпечного землекористування рекомендується здійснювати в три етапи. Перший етап полягає у виділенні зон вирощування окремих культур на території України, тобто агроекологічної інтерпретації матеріалів природно-сільськогосподарського районування з метою вивчення екологічних умов виробництва продукції землеробства. Якщо зони вирощування певних культур мають конкретні, притаманні тільки кожній із них, географічні ареали, тоді визначається, де і які сільськогосподарські культур із погляду природних умов необхідно розміщувати.
Другий етап виявлення еколого-економічних особливостей виробництва основних продуктів землеробства на базі даних про природні умови, передусім ґрунтові, полягає у визначенні придатності земельних ділянок для району в межах зон вирощування.
Третій етап організації екологобезпечного землекористування полягає у визначенні за даними про придатність ґрунтів території з оптимальними умовами для вирощування культури, тобто де переважають кращі й з вищою оцінкою для неї ґрунти. Зона вирощування в такому може мати як мінімум три таких агрономічні регіони (округи) — з кращими, середніми і гіршими умовами.
У сучасних умовах, коли ціни на товари формуються ринковими відносинами, облік відмінностей продуктивності землі як виробничого ресурсу стає необхідною об’єктивною умовою прибуткового і екологобезпечного існування сільського господарства.
Посилання
Babmindra, D.I. (2002). Kryzovi yavyshcha u silskohospodarskomu zemlekorystuvanni (teoriia, metodolohiia, praktyka) [Crisis phenomena in agricultural land use (theory, methodology, practice)]. Problems of development of land relations on the basis of the new Land Code of Ukraine: Proceedings of the AllUkrainian Conference (pp. 121–125). Kyiv: Instytut zemleustroiu UAAN [in Ukrainian].
Boiko, A.L. (1990). Ekolohiia roslynnykh virusiv [Ecology of plant viruses]. Kiev: Vysshaya shkola [in Russian].
Bulyhin, S.Iu. (2005). Formuvannia ekolohichno stiikykh ahrolandshaftiv [Formation of ecologically sustainable agrolandscapes]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
Dobriak D.S., Kanash O.P., Babmindra D.I., & Rozumnyi I.A. (2009). Klasyfikatsiia silskohospodarskykh uhid yak naukova peredumova yikh ekolohichnoho vykorystannia [Classification of agricultural lands as a scientific prerequisite for their environmentally friendly use]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
Dobriak, D.S. (2016). Naukovo-metodychni pohliady na intensyfikatsiiu zemlekorystuvannia silskohospodarskykh pidpryiemstv [Scientific and methodological views on the intensification of land use of agricultural enterprises]. Visnyk KhNAU. Seriia: Ekonomichni nauky, 1, 64–70 [in Ukrainian].
Dobriak, D.S., Martyn, A.H., & Yevsiukov, T.O. (2010). Upravlinnia zemleiu ta adaptatsiia do yevropeiskykh vymoh [Land management and adaptation to European requirements]. Land management and cadastre. 3, 3–9 [in Ukrainian].
Drebot, O.I., Vysochanska, M.Ya. (2016). Kontseptualni pryntsypy zbalansovanoho vykorystannia zemelnykh resursiv u silskomu hospodarstvi [Conceptual principles of balanced use of land resources in agriculture]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 4, 131–137 [in Ukrainian].
Drebot O., Shershun M., Sakharnatska L. and Vysochanska M. (2019). Napriamky orhanizatsiino-investytsiinoho mekhanizmu vykorystannia silskohospodarskykh landshaftiv [Directions of the organizational and investment mechanism of agricultural landscapes use]. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development, 19, 3, 125–133 [in Romania].
Melnyk, P. P. (2016). Ekoloho-ekonomichni osnovy pryrodokorystuvannia v ahroekosystemakh [Ecological and economic bases of nature management in agroecosystems]. Kyiv: DAI [in Ukrainian].
Novakovska, I. O. (2013). Osnovy ekonomiky zemlekorystuvannia: monohrafiia [Fundamentals of land use economics: monograph]. Kyiv: Prosvita [in Ukrainian].
Furdychko, O. I. (2014). Ekolohichni osnovy zbalansovanoho rozvytku ahrosfery v konteksti yevropeiskoi intehratsii Ukrainy: monohrafiia [Ecological bases of balanced development of agrosphere in the context of European integration of Ukraine: monograph]. Kyiv: DIA [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
