Екологічна оцінка запасів фітомаси в зоні відчуження і запасу в ній радіонуклідів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2021.246836Ключові слова:
екологічна оцінка, радіоактивне забруднення, фітомаса, накопичення радіонуклідівАнотація
Встановлено, що основним чинником, який спричиняє пошкодження лісів на значній території зони відчуження, є лісові пожежі. Втрати запасу підстилки під час горіння становлять до 20–30%. У залишках підстилки та верхніх ґрунтових горизонтах зберігається 63,0–71,1% запасу 137Сs. На згарищах відмічене суттєве зростання частки рухомої фракції 90Sr в мінеральній частині ґрунту до 39,6–60,8%. За природного ходу міграційних процесів істотний перерозподіл активності у верхніх ґрунтових горизонтах міг би відбутися через 15–20 років. Тому протипожежні заходи набувають першочергового значення, оскільки внаслідок пожеж може істотно змінитися характер міграційних процесів радіонуклідів. Узагальнена оцінка запасів фітомаси і запасу в ній радіонуклідів у зоні відчуження засвідчила провідну роль лісових екоситем у депонуванні радіонуклідів та запобіганні їх виносу за межі забруднених територій. На сьогодні в деревині лісових насаджень зафіксовано 47,5 ТБк 90Sr, що становить майже 4% від загального забруднення території зони відчуження, і ця частка надалі буде зростати. Розроблено систему еколого-лісівницького догляду за лісовими насадженнями в умовах зони відчуження. Вона передбачає три рівні втручання: звичайний, обмежений, заповідний (у перспективі). Її реалізація відбулася під час лісовпорядкувальних робіт у 1996 та 2006 рр., що забезпечило контроль за радіоекологічною та лісівницькою ситуацією.
Посилання
Furdychko O. (2016). Radioekolohichna bezpeka ahrarnykh i lisovykh ekosystem u viddalenyy period pislya avariyi na CHAES. [Radioecological safety of agricultural and forest ecosystem in the remote period after the accident on Chernobyl Nuclear Power Plant]. Agroecological journal, 1, 6-1[in Ukrainian].
Kuchma M.D. (1999). Osnovy lisovoyi radioekolohiyi [Fundamentals of forest radioecology]. Patlaya I.N. (Ed.) Kyiv, 252 p. [in Ukrainian].
Tikhomirov F.A. (1972). Deystviye ioniziruyushchikh izlucheniy na ekologicheskiye sistemy [Effect of ionizing radiation on ecological systems]. Moscow: Atomizdat. 176 p. [in Russian].
Krasnov, V.P., Orlov, O.O. (2002). Radiatsiynyy monitorynh lisovykh ekosystem na prykladi dykoroslykh yahidnykh roslyn [Radiation monitoring of forest ecosystems on the example of wild berry plants]. Nauk. visnyk UkrDLTU — Scientific Bulletin of UkrDLTU, 12.4, 151–154 [in Ukrainian].
Gudkov I.M., Gaichenko V.A., Kashparov V.O. (2017). Sil’s’kohospodars’ka radioekolohiya: pidruchnyk. [Agricultural radioecology: assistant]. (Ed.) Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine I.M. Gudkov. Kiev: Vidavnitstvo Lira-K,. 268 p. [in Ukrainian].
Furdychko, O.I., & Kuchma, M.D. (2008). Reabilitatsiya — stratehichnyy napryam upravlinnya radioak tyvno zabrudnenymy terytoriyamy [Rehabilitation strategic management direction contaminated areas]. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 1, 5–12 [in Ukrainian].
Shcheglov A.I. (1999). Biogeokhimiya tekhnogennykh radionuklidov v lesnykh ekosistemakh: po materialam 10-letnikh issledovaniy v zone vliyaniya avarii na CHAES [Biogeochemistry of technogenic гadionuclides in forest ecosystems: based on the materials of 10 years of research in the zone of influence of the Chernobyl accident]. Moscow: Nauka, 268 p. [in Russian].
Shityuk K.F., Orlov O.O., Melnichuk S.D. (2010). Porivnyal’na otsinka rozpodilu 137Cs v ekosystemakh sosnovykh ta sosnovo-dubovykh lisiv Ukrayins’koho Polissya [Comparative assessment of 137Cs distribution in ecosystems of pine and pine-oak forests of Ukrainian Polissya]. Nuclear physics and energy. V. 11, No. 1. 74–81. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).