Екологотипологічна оцінка лісової рослинності Північно-східного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2021.247136Ключові слова:
лісорослинні умови, едатоп, трофотоп, гігротоп, лісотвірні породиАнотація
Останнім часом значно зростає потреба детального дослідження різних аспектів сучасного природного, спонтанного та штучно сформованого фіторізноманіття як основного елемента формування та відтворення природних екотопів для структурних елементів розбудови національної екологічної мережі. Це потребує детального дослідження різних аспектів природного та спонтанно сформованого рослинного покриву. Виходячи з екологічної специфіки Північно-східного Лісостепу України, необхідний детальний аналіз природних та штучно сформованих лісів на заплаві, боровій терасі та плато річок басейну Дніпра та Сіверського Дінця, а також у яружнобалкових системах. Наводяться особливості лісорослинних умов, розподіл деревних порід та екологічні умови їхнього зростання. За даними лісовпорядкування, площа Північно-східного Лісостепу, вкрита лісовою рослинністю, становить 336110,3 га. Розподіл площ лісових ділянок за едатопами наступний: трофотопи — діброви (220640,2 га, 65,64%), сугруди (54739,2 га, 16,29%), субори (52174,5 га, 15,52%) та бори (8556,4 га, 2,55%); гігротопи — свіжі умови (282960,3 га, 84,19%), сухі (35576,7 га, 10,59%), вологі (12179,5 га, 3,62%), сирі (4634,3 га, 1,38%), мокрі (749,0 га, 0,22%) та дуже сухі умови (10,5 га, 0,003%). На вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках виділено 38 типів лісу, серед яких переважають свіжа кленово-липова діброва (183442,0 га, 54,58%), дещо менші площі займають свіжі дубово-сосновий субір (47040,9 га, 14,00%) та липово-дубово-сосновий сугруд (33999,3 га, 10,12%), а також суха кленово-липова дiброва (28697,7 га, 8,54%). Видовий склад лісотвірних порід є доволі різноманітним і представлений 60 видами деревних та чагарникових рослин. Основною лісотвірною породою є Quercus robur (190153,9 га, 56,58%). Дещо менші площі мають Pinus sylvestris (86212,1 га, 25,65%) та Fraxinus excelsior (20318,5 га, 6,05%), усі інші види займають незначні площі. Дослідження розмаїття лісових оселищ дозволить розробляти напрями збереження, відтворення та охорони фіторізноманіття, а також створюватиме поліпшені умови для розвитку видів-созофітів, наявних у різних охоронних списках, а також оптимізувати умови надання екосистемних послуг деревними та чагарниковими насадженнями Північно-східного Лісостепу України.
Посилання
Tkach, L.I. & Bondar, O.B. (2015). Typolohichna struktura lisiv vodozboriv richky Siverskyi Donets [Typological structure of the Siversky Donets river catchment forests]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia — Forestry and agroforestry melioration, 126, 106–113. Kharkiv: UkrNDILHA [in Ukrainian].
Tkach, L.I. & Воndar, О.В. (2016). Typolohichne riznomanittia lisiv vodozboriv richky Psel [Typological variety of forests of the Psel river basins]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — The Scientific Bulletin of UNFU, 26.5, 153–160 [in Ukrainian].
Tkach, L., Bondar, O. & Solodovnyk, V. (2016). Typolohichna struktura ta bioriznomanittia lisiv malykh vodozboriv richky Vorskla [Typological structure and biodiversity of forests in small water catchment areas of the Vorskla river]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Forestry and ornamental horticulture, 238, 56–65 [in Ukrainian].
Nazarenko, V.V. (2013). Lisivnycho-ekolohichnyi makrokompleks ta produktyvnist typiv lisu Lisostepu Kharkivshchyny [Forestry and ecological macrocomplex and productivity of forest types of the ForestSteppe of Kharkiv region]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Nazarenko, V.V. & Pasternak, V.P. (2016). Zakonomirnosti formuvannia typiv lisu Lisostepu Kharkivshchyny [Regularities of forest types formation in the Forest-Steppe of Kharkiv Region]. Kharkiv: Vyd-vo KhNAU [in Ukrainian].
Bezrodnova, O. et al. (2020). Lisotypolohichna ta fitosozolohichna otsinka lisovoi roslynnosti NPP «Slobozhanskyi» [Forest typological and phytosozological assessment of forest vegetation of Slobozhansky national natural park]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Sustainable management of natural resources, 4, 157–168. doi: 10.33730/2310–4678.4.2020.226651 [in Ukrainian].
Bala, О.P. (2016). Typolohichna kharakterystyka tverdolystianykh derevostaniv Ukrainy [Typological characteristic of hardwood stands of Ukraine]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Forestry and ornamental horticulture, 238, 9–17 [in Ukrainian].
Rumiantsev, M.H. (2020). Strukturno-funktsionalnyi rozpodil dubovykh nasadzhen Livoberezhnoho Lisostepu [The structural and functional distribution of oak stands of Left-bank Forest-steppe zone]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 30 (1), 49–54. doi:10.36930/40300108 [in Ukrainian].
Pohrebniak, P.S. (1955). Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Kyiv: Izd-vo AN USSR [in Russian].
Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
