Еколого-економічна оцінка технологій вирощування селекційного матеріалу пшениці озимої в регульованих агроекосистемах
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2021.247141Ключові слова:
ґрунтові теплиці, оранжереї, затрати електроенергії, собівартістьАнотація
Показано вплив основних параметрів зовнішнього середовища (освітлення, його якість і кількість, температура, схема посівів та пори року) на скоростиглість, продуктивність рослин пшениці озимої в ґрунтових теплицях і оранжереях. У 1978 році за ціни 1 коп. за 1 кВт/год електроенергії собівартість вирощеної продукції не була актуальною. Із часом, коли відбулося подорожчання електроенергії до 1 грн 68 коп., актуальність собівартості вирощеної продукції, особливо селекційного матеріалу, є визначальною. У зв’язку із цим, нами було проведено детальний економічний аналіз щодо затрат електроенергії при вирощуванні 1 г зерна пшениці озимої і на 1 м2 корисної площі, залежно від типів ламп, схем посівів, пори року, та запропоновані енергозберігаючі технології вирощування. Наведені результати наукових досліджень із вирощування пшениці озимої на ділянці із підігрівом ґрунту. Вивченні особливостей росту і розвитку рослин пшениці озимої на такій ділянці та на цій основі розроблені енергозберігаючі технології її вирощування, яка забезпечила значну економію енергетичних засобів, протиставляючи їй у зимово-весняний період (січень–березень) умови ґрунтової теплиці. У звільненій теплиці в цей період вирощували друге покоління селекційного матеріалу пшениці озимої або вирощували овочеві культури як елементу культурозміни. Така ділянка представляє собою звичайну тепломагістраль, яка прокладена до селекційних теплиць ЕС–71 (к. НДР). На цій ділянці, представленій звичайним орним шаром чорноземного ґрунту нашої зони, ширина якої 1,5 м, а довжина 50 м.
Посилання
Astaschenko, A.M., Murashkin, A.V. (1987). Sposoby vyrashchivaniya dvukh pokoleniy ozimykh kultur v god. [Practice of Growing Two Winter Crop Yields Per Year]. А.с. 1297746 USSR. Byulleten — Bulletin, 38 [in Russian].
Gavrilov, G.I. (1973). Vliyanie podzemnykh setey [The Underground Networks Effects]. Tsvetovodstvo — Flower gardening, 4, 16 [in Russian].
Dubovoy, V.I., Khamula, P.V. (1998). Yarovizatsiya semyan ozimoy pshenitsy v kulture in vitro rastushchego kolosa i zarodyshey zernovok [Vernalization of Winter Wheat Seeds in Culture in vitro of a Growing Ear and Grain Kernels]. Fiziologiya i biokhimiya kulturnykh rasteniy — Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants, v. 306, 5, 391–396 [in Russian]
Dushko, N.V., Dubovoy, V.I., Muzyka, V.N. (1990). Ekonomicheskaya effektivnost ispolzovaniya obektov iskusstvennogo klimata: Sbornik nauchnykh trudov MNIISSP [Economic Efficiency of Using Artificial Climate Objects: Collection of Research Papers MSRISSP]. Myronovka [in Russian].
Zhyvotkov, L.A., Dubovoy, V.I. (1991). Resursosberegayushchaya tekhnologiya vyrashchivaniya pshenitsy v usloviyakh iskusstvennogo klimata. Metodicheskie rekomendatsii [Resources Saving Technology of Wheat Growing under Artificial Claimate Conditions. Methodological recommendations]. Moskow: AUAASL [in Russian].
Kalashnikov, I.V., Timofeev, V.V. (1977). Fitotronno-teplichnyiy kompleks na sluzhbe selektsii [Phytotron and Green House Complex in Service to Selection]. Fitotronno-teplichnyy kompleks na sluzhbe selektsii — Selection and Seed Production, 5, 30–36 [in Russian].
Korovin, A.I. (1989). K voprosu o preodoleniidefitsita tepla v rastenievodstva Severa [To a Problem of Overcoming Heat Deficiency in Plant Production in the North]. Sb. nauch. tr. po prikladnoy botanike, genetike i selektsii rastenievodstva — Collection of Research Papers in applied Botany, Genetics and Selection of AUSRI of Plant growing, 130, 46–52 [in Russian].
Kiselev, V.A., Novikova, M.V., Shelepova, V.I. (1989). Selektsionnaya tsennost sortoobraztsov ozimoy pshenitsy mirovoy kollektsii v usloviyakh orosheniya srednego Povolzhya [Selection Value of Winter Wheat Sortsamples of the World Collection under Central Povolzhye Irrigation]. Collection of Research Papers of MSRISSP. Myronovka [in Russian].
Fedorov A.K. (1980). O razvitii pshenits, vyraschennykh iz chastichno yarovizirovannykh semyan [About the Development of Wheat Grown from a Partly Vernalized Seeds]. Dokladyi VASHNIL — Reports of AUAASL, 5, 9–11 [in Russian].
Shalin, Yu.P., Dubovoy, V.I., Shalin, A.Yu (1985). Uskorennoe razmnozhenie pshenitsy v usloviyakh iskusstvennogo klimata. Metodicheskie rekomendatsii [Accelerated Multiplication of Wheat under Artificial Climate Conditions. Methodological recommendations]. Moscow: Academic Press of AUAASL [in Russian].
Hilkenbaumer, F., WendtTh. (1975). Unter suchungenzum Elinsatzelner Bodenheizungin Freiland. Gartenbauwissenschatt, 40, 261–266 [in German].
Hitoshi, O., Tatsuya, H., Kouji, К., Yoshifumi, N. (2015). Automatic Plant Cultivation System (Automated Plant Factory). Environ. Control Biol, v. 53 (2), 93–99 [in English].
Park, J.-E., Nakamura, K. (2015). Automatization, Labor-Saving and Employment in a Plant Factory. Environ. Control Biol, v. 53 (2), 89–92 [in English].
Spunar, J., Malovana, B., Zavadil, M. (1984). Srovnani vyuziti foliovniku a sklenikuve slechteni pro pestovani dvou qeneraci jarniho jecmene a ovsa v roce. Genet. slecht., v. 20, no. 1, 45–50 [in Czech].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).