Склад та біометричні показники полезахисних лісосмуг центрального Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2021.253095Ключові слова:
полезахист, дерева, порода, будова, конструкція, розміри, станАнотація
Мета — проаналізувати сучасний стан полезахисних лісосмуг Центрального Лісостепу на предмет можливості їх збереження, охорони, відновлення та подальшого ефективного використання. Дослідження проводилися у Вінницькому районі Вінницької області, що знаходиться в Центральному Лісостепу. Програма досліджень передбачала вивчення мережі полезахисних лісосмуг досліджуваної території за показниками їх розміщення відносно сторін світу (основні, допоміжні), конструкції (продувні, ажурні, щільні), довжини, ширини, висоти, кількості рядів, видового складу основних, другорядних, поодиноких деревних порід та кущів і чагарників, відстані дерев між рядами та в рядах, середнього обхвату стовбура дерев на висоті 1,3 м. Загалом було проаналізовано 22 полезахисні лісосмуги.
Лише 14% усіх досліджуваних основних полезахисних лісосмуг та 50% усіх досліджуваних допоміжних полезахисних лісосмуг є продувними за конструкцією, відзначаються найвищою ефективністю щодо позитивного впливу на прилеглі агроекосистеми, а 57% усіх досліджуваних основних полезахисних лісосмуг є щільними та менш ефективними щодо позитивного впливу на посіви сільськогосподарських культур. Основні досліджувані полезахисні лісосмуги розміщені на допустимій відстані одна від одної, а допоміжні необхідно розмістити між собою ще по одній, тобто розділити поля на два по межі розміщення по середині поля допоміжної лісосмуги. Ширина всіх досліджуваних лісосмуг не була меншою за рекомендовану. Водночас 42% основних полезахисних лісосмуг мали ширину більшу рекомендованої. Кількість рядів у досліджуваних основних полезахисних лісосмугах варіювала в діапазоні 3–8 рядів. Серед усіх досліджуваних основних лісосмуг переважали чотирирядні, що становили 30% від усіх основних полезахисних лісосмуг. Допоміжні полезахисні лісосмуги за кількістю рядів були лише 2-, 3- і 5-рядні. Серед них переважали 5-рядні, що складали 50% від усіх допоміжних полезахисних лісосмуг. Основними лісовими породами полезахисних лісосмуг були клен звичайний та ясен звичайний.
Посилання
Yukhnovskyyi, V.Yu., Maliuha, V.M., Shtofel, M.O. & Dudarets, S.M. (2009). Shliakhy vyrishennia problemy polezakhysnoho lisorozvedennia v Ukraini [Ways to solve the problem of protective afforestation in Ukraine].
Naukovi pratsi Lisivnychoiyi akademii nauk Ukrainy — Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 7, 62–65 [in Ukrainian].
Furdychko, O.I. & Stadnyk A.P. (2010). Naukovi osnovy funktsionuvannia systemy zakhysnykh lisiv i zakhysnykh lisovykh nasadzhen v ahrolandshaftakh Ukrainy [Scientific bases of functioning of the system of protective forests and protective forest plantations in agrolandscapes of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 5–12 [in Ukrainian].
Lukish, V.V. (2013). Ekolohichni funktsii polezakhysnykh lisovykh nasadzhen [Ecological functions of field protective forest plantations]. Ekolohichni nauky — Environmental sciences, 1, 56–64 [in Ukrainian].
Kalinin, M.I. (1994). Lisovi kultury i zakhysne lisorozvedennia [Forest crops and protective afforestation]. Lviv: Svit [in Ukrainian].
Hladun, H.B. (2005). Znachennia zakhysnykh lisovykh nasadzhen dlia zabezpechennia staloho rozvytku ahrolandshaftiv [The importance of protective forest plantations to ensure sustainable development of agricultural landscapes]. Naukovyyi visnyk — Scientific Bulletin, 15/7, 113–118 [in Ukrainian].
Petrovych, O.Z. (2014). Polezakhysni lisosmuhy v konteksti vprovadzhennia kontseptsiii ekosystemnykh posluh [Field protective forest belts in the context of implementation of the concept of ecosystem services]. Ekosistemyi, ih optimizatsiya i ohrana — Ecosystems, their optimization and protection, 11, 42–29 [in Ukrainian].
Mykolaiko, V.P., Kyryliuk, V.P. & Kozynska, P.I. (2020). Polezakhysni lisovi smuhy yak zemli silskohospodarskoho pryznachennia [Field protective forest strips as agricultural lands]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 2, 84–93 [in Ukrainian].
Piddubna, D. (2016). Polezakhysni lisovi smuhy ta inshi zakhysni nasadzhennia — nevidiemni skladovi orhanichnoho vyrobnytstva [Field protective forest strips and other protective plantings are integral components of organic production]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo — Entrepreneurship, economy and law, 1, 85–91 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).