Вплив сидератів на родючість ґрунту

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2021.253101

Ключові слова:

зелене добриво, гумус, поживні речовини, кислотність

Анотація

Мета — вивчити вплив різних видів післяжнивних сидеральних культур на показники родючості ґрунту. Дослідженнями передбачалося вивчити вплив вирощування післяжнивних сидератів — пшениці озимої, ячменю ярого, гороху та ріпаку озимого — на показники родючості ґрунту: вміст гумусу, лужногідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію, реакцію ґрунтового розчину рН, гідролітичну кислотність та суму ввібраних основ. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2018–2021 рр. в умовах ФГ «Зоря Василівки» Тиврівського району Вінницької області на сірих опідзолених ґрунтах. На варіанті без вирощування сидератів вміст гумусу становив 2,30%. Вирощування сидератів сприяло підвищенню вмісту гумусу у ґрунті за ротацію сівозміни на 0,11–0,14%. Найбільше зріс вміст гумусу на варіанті вирощування сидератів гороху та ріпаку озимого, а найменше — ячменю ярого. Вміст азоту лужногідролізованого на варіанті без вирощування сидератів становив 118 мг/кг. При вирощуванні сидератів вміст лужногідролізованого азоту у ґрунті зріс на 1,7–7,1%. Найістотніше збільшився вміст лужногідролізованого азоту у ґрунті після вирощування сидерату гороху, а найменше — після ячменю ярого і ріпаку озимого. Концентрація рухомого фосфору на контрольному варіанті без вирощування сидератів становила 622 мг/кг та була найвищою серед усіх досліджуваних варіантів, де вирощували сидерати.

На варіантах із вирощуванням сидеральних культур вміст рухомого фосфору у ґрунті зменшився на 16,4–18,0%. Найменше зниження вмісту фосфору рухомого у ґрунті, порівняно з варіантом без використання сидератів, було виявлено на варіанті вирощування сидерату пшениці озимої, а найбільше зниження — на варіанті вирощування сидерату ячменю ярого. Ґрунт варіанту без вирощування сидерату містив калію обмінного 156 мг/кг. Вирощування сидератів сприяло підвищенню вмісту у ґрунті калію обмінного на 27,4–32,2%. Найбільше зростання вмісту калію обмінного у ґрунті було встановлено на варіанті вирощування сидерату ріпаку озимого, а найменше — вирощування пшениці озимої.

Реакція ґрунту рН на варіанті без вирощування сидератів становила 6,05 рН. Варіанти із вирощуванням сидератів відзначалися зниженням величини реакції ґрунтового розчину на 0,2–0,5 рН. Найбільше підкислення ґрунту спостерігається після вирощування сидерату ріпаку озимого, а найменше — після сидерату ячменю ярого. Гідролітична кислотність ґрунту на варіанті без вирощування сидератів та при вирощуванні сидерату пшениці озимої була однакова і становила 1,60 мг-екв./100 г. На інших варіантах вирощування сидератів, величина гідролітичної кислотності ґрунту зросла на 3,0–7,0%. Найбільше зростання гідролітичної кислотності встановлено на варіанті вирощування сидерату ріпаку озимого, де фактична гідролітична кислотність ґрунту була найбільша і становила 1,72 мг-екв./100 г.

Біографії авторів

С.Ф. Разанов, Вінницький національний аграрний університет

доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища

О.П. Ткачук, Вінницький національний аграрний університет

доктор сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології та охорони навколишнього середовища

В.В. Овчарук, Вінницький національний аграрний університет

аспірант

І.І. Овчарук, Вінницький національний аграрний університет

аспірант

Посилання

Shuvar, I. (2014). Syderatsiia — nevidiemna skladova biolohichnoho zemlerobstva [Sideration — an integral part of organic farming]. Ahrobiznes sohodni — Agribusiness today, 1–2, 21–23 [in Ukrainian].

Tsiuk, O.A. (2009). Vplyv orhanichnykh dobryv na rodiuchist gruntu [Influence of organic fertilizers on fertility soil]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva UAAN» — Collection of scientific works of NSC «Institute of Agriculture UAAS», 1, 60–67 [in Ukrainian].

Bulo, V.S., Sorochynskyi, V.V. & Olifir, Yu.M. (2008). Rol netradytsiinykh orhanichnykh dobryv u rehuliuvanni rodiuchosti sirykh lisovykh gruntiv. [The role of non-traditional organic fertilizers in regulating the fertility of gray forest soils]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo — Foothill and mountain agriculture and animal husbandry, 50, 12–20 [in Ukrainian].

Seredynskyi, S.M. (2007). Kryterii vidboru syderalnykh kultur dlia Zakhidnoho Lisostepu [Criteria for selection of green manure crops for Western Forest-Steppe]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 52–56 [in Ukrainian].

Hospodarenko, H.M. & Lysianskyi, O.L. (2015). Vplyv syderalnykh pariv na vrozhai pshenytsi ozymoi na chornozemi opidzolenomu Pravoberezhnoho Lisostepu [Influence of green manure vapors on winter wheat yield on chernozem podzolic Right Bank Forest-Steppe]. Current issues of agriculture in the context of climate change 15: zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh vchenykh (Kherson, 24 kvitnia 2015 r. — Proceedings of the International Scientific and Practical Conference of Young Scientists. (pp. 29–31) Kherson: IZZ [in Ukrainian].

Perspektyvy zastosuvannia zelenoho dobryva (syderativ) na Khmelnychchyni: metodychni rekomendatsii. Samchyky: Khmelnytska DSHDS IKSHP NAAN [Prospects for the use of green manure (greens) on Khmelnytsky region: methodical recommendations]. (2013). Samchyky: Khmel’nyts’ka DS·HDS IKS·HP NAAN [in Ukrainian].

Hospodarenko, H.M. & Lysianskyi, O.L. (2016). Vmist pozhyvnykh rechovyn u grunti pislia udobrenykh syderalnykh pariv. [The content of nutrients in the soil after fertilized green manure]. Ahrokhimiia i gruntoznavstvo — Agrochemistry and soil science, 85, 65–71 [in Ukrainian].

Druziak, V.H., Robu, V.T. & Kyrylenko, V.M. (2008). Perspektyvy zastosuvannia syderalnykh kultur v sivozminakh Pivdennoho Stepu [Prospects for the use of sidereal crops in crop rotations of the Southern Steppe]. Ahrarnyi visnyk Prychornomoria — Agrarian Bulletin of the Black Sea Coast, 46, 77–84 [in Ukrainian].

Yakist gruntu. Vidbyrannia prob. Chastyna 1. Nastanovy shchodo skladannia prohram vidbyrannia prob [Soil quality. Sampling. Part 1. Guidelines for sampling programs]. (2004). DSTU ISO 10381-1:2004 from 1st April 2006. K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].

Yakist gruntu. Metody vyznachennia orhanichnoi rechovyny [Soil quality. Methods for determining organic matter]. (2008). DSTU 4289:2004 from 1st January 2008. K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].

Yakist gruntu. Vyznachennia pH. [Soil quality. Determination of pH]. (2003). DSTU ISO 10390: 2001 from 1st January 2003. K.: Derzhstandart Ukrainy [in Ukrainian].

Yakist gruntu. Vyznachennia hidrolitychnoi kyslotnosti [Soil quality. Determination of hydrolytic acidity]. (2015). DSTU 7537:2014 from 1st January 2015. K.: Minekonomrozvytku Ukrainy [in Ukrainian].

Yakist gruntu. Vyznachennia lehkohidrolizovanoho azotu metodom Kornfilda [Soil quality. Determination of easily hydrolyzed nitrogen by the Cornfield method]. (2016). DSTU 7863:2015 from 1st January 2016. K.: UkrNDNTs [in Ukrainian].

Grunty. Vyznachennia rukhomykh spoluk fosforu i kaliiu za modyfikovanym metodom Chyrykova [Soils. Determination of mobile phosphorus and potassium compounds by the modified Chirikov method]. (2013). DSTU 4115-2002 from 1st January 2003. K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].

Babych, А.О. (1994). Metodyka provedennia doslidiv po kormovyrobnytstvu [Methods of conducting experiments on feed production]. Vinnytsia [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-28

Номер

Розділ

Статті