Ефективність біопрепарату філазоніт на вегетативних органах рослин різних сортів сої
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2022.255226Ключові слова:
фітопатогенні мікроміцети, екологія, агроценоз, біопрепарати, токсичність, вегетаціяАнотація
У статті представлені результати аналізу біорізноманіття та просторово-функціональної структури мікробного комплексу на вегетативних органах рослин сої. Розроблено шляхи регуляції чисельності фітопатогенних мікроміцетів на вегетативних органах рослин різних сортів сої в умовах органічного виробництва. Досліджено взаємодію рослин сої сортів Кент і Сузір’я з фітопатогенними мікроміцетами в умовах органічного виробництва в Центральному Лісостепу України (Сквирська дослідна станція органічного виробництва ІАП НААН).
Визначено кількість фітопатогенних мікроміцетів на вегетативних органах рослин різних сортів сої залежно від сорту та технології його вирощування. Експериментально доведено, що біопрепарат Філазоніт контролює формування чисельності фітопатогенних мікроміцетів на вегетативних органах рослин сої сорту Кент та Сузір’я протягом онтогенезу порівняно з контролем та коливається від 0,003 до 3300 КУО/г зеленої маси залежно від сорту. Встановлено, що на вегетативних органах рослин сої обох сортів домінують представники родів Cladosporium (C. herbarum Lket Gray), Alternaria, (A. alternate (Fr.) Keissl.), Fusarium (F. grameniarum Schleht), Aspergillus (A. flavus Link.), Sclerotinia (S. sclerotiorum (Lib.)). Визначено, що чисельність фітопатогенних мікроміцетів у мікобіомі вегетативних органів рослин сої залежить від сорту та технології вирощування. Встановлено залежність між розвитком мікроміцетів та застосуванням біопрепарату Філазоніт як на насінні сої сорту Сузір’я (фаза сходів — Н05=0,5 та Н05=0,3; фаза цвітіння — Н05=0,4 та Н05=0,3), так і на сорті Кент (фаза сходів — Н05=0,9 та Н05=0,7; фаза цвітіння — Н05=0,8 та Н05=0,6). Встановлено залежність між розвитком мікроміцетів та гідротермічним коефіцієнтом у фазу сходів та у фазу цвітіння.
Посилання
Parfeniuk, A.I., Voloshchuk, N.M. (2016). Formuvannia fitopatohennoho fonu v ahrofitotsenozakh. Ekolohichno bezpechni ahrotekhnolohii [Formation of phytopathogenic background in agrophytocenoses. Environmentally friendly agricultural technologies]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 106–111 [in Ukrainian].
Chetouhi, C., Bonhomme, L., Lasserre-Zuber, P., Cambon, F., Pelletier, S., Renou, J.P. & Langin, T. (2016). Transcriptome dynamics of a susceptible wheat upon Fusarium head blight reveals that molecular responses to Fusarium graminearum infection fit over the grain development processes. Funct. Integrate Genome, 16, 183–201 [in English].
Kyryk, M. (2017). Diahnostyka khvorob nasinnia horokhu ta soi [Diagnosis of diseases of pea and soybean seeds]. Propozytsiya — Offer, 1, 116–120 [in Ukrainian].
Xu, X., Nicholson, P. (2009). Community ecology of fungal pathogens causing wheat head blight. Annu. Rev. Phytopathol, 47, 82–101 [in English].
Zaiets, S., Taranenko, O. (2016). Efektyvnist khimichnykh i biolohichnykh preparativ u systemi zakhystu soi v umovakh zroshennia [The effectiveness of chemicals and biological products in the protection of soybeans under irrigation]. Propozytsiya — Offer, 4, 84–86 [in Ukrainian].
Hrycyk, M.F., et al. (2017). Ecology of Paracoccidioides brasiliensis, P. lutzii and related species: infection in armadillos, soil occurrence and mycological aspects. Medical Mycology. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29325170 [in English].
Malynovska, I.M. (2017). Vplyv orhanichnoho i mineralnoho udobrennia na chyselnist ta fizioloho-biokh- imichnu aktyvnist mikroorhanizmiv siroho lisovoho gruntu [Influence of organic and mineral fertilizers on the number and physiological and biochemical activity of gray forest soil microorganisms]. Problemy ekolohichnoi biotekhnolohii — Problems of ecological biotechnology, 2. URL: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/12194/16294 [in Ukrainian].
Aslam, F., Khaliq, A., Matloob, A. (2017). Allelopathy in agroecosystems: a critical review of wheat allel- opathy — concepts and implications. Chemoecology, 27, 1–24. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s00049–016–0225–x [in English].
Javaid, A., Shoaib, A. (2013). Allelopathy for the management of phytopathogens. Allelopathy: current trends and future applications. Berlin, Germany: Springer Publishers, 299–319 [in English].
Parfeniuk, A., Mineralova, V., Beznosko, I., Lishchuk, A., Borodai, V. & Krut, V. (2020). Mycobiota of the rhizosphere of raspberry plants (Rubus idaeus L.) under the influence of varieties and new fertilizers in conditions of organic production. Journal of Agronomic Sciences, 18, 2550–2557 [in English].
Hryhor’ieva, O.M. (2015). Rol biopreparativ u tekhnolohii vyroshchuvannia soi [The role of biologicals in soybean growing technology]. Visnyk Stepu : naukovyi zbirnyk — Bulletin of the Steppe: a scientific collection, Issue 12, 17–22. Kirovograd [in Ukrainian].
Derev’ianskyi, V.P. (2015). Biolohichne zhyvlennia ta zakhyst soi. [Biological nutrition and protection of soybeans]. Karantyn i Zakhyst Roslyn — Quarantine and plant protection, 3, 6–8 [in Ukrainian].
Shuvar, I.A., Ivanyshyn, V.V., Sendetskyi, V.M., Bunchak, O.M. (2017). Ahroekolohichni osnovy polipshen- nia rodiuchosti gruntiv dlia staloho funktsionuvannia ahroekosystem, vyrobnytstva ekolohichno chystoi produktsii ta okhorony dovkillia v suchasnomu zemlerobstvi [Agroecological bases of soil fertility improvement for sustainable functioning of agroecosystems, production of ecologically clean products and environmental protection in modern agriculture]. Current problems of increasing soil fertility and the use of agrochemicals in agrophytocenoses ′17: Materialy Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi internetkonferentsiyi, prysviacheonoi Mizhnararodnomu dniu ahrokhimika (Lviv, 7–9 chervnia 2017 r.) — Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 255–264) [in Ukrainian].
Biliavska, L.H., Biliavskyi, Yu.V. (2016). zaiemodiia suchasnykh sortiv soi z biopreparatamy kompleksnoi dii ta yii vplyv na urozhainist [Interaction of modern soybean varieties with complex biological preparations and its influence on yield]. Mikrobiolohichnyi zhurnal — Microbiological Journal, 78 (3), 61–68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_3_8) [in Ukrainian].
Zvyagintsev, D.G. (1999). Rol mykroorhanyzmov v byohenotycheskykh funktsyyakh pochv. Strukturnofunktsyonalnaya rol pochvy v byosfere. [The role of microorganisms in the biogenotic functions of soils. Structural and functional role of soil in the biosphere]. Moskva: GEOS [in Russian].
Database MycoBank. URL: https://www.mycobank.org. [in English].
Kurakov, A.V. (2001). Metody vydileniya i kharakteristiki kompleksov mikroskopicheskikh gribov nazemnykh ekosistem. [Methods of isolation and characteristics of microscopic fungal complexes of terrestrial ecosystems]. Moskva: MAKS Pres [in Russian].
Markov, I.L., Pasichnyk, L.P., Hentosh, D.T. (2012). Praktykum iz osnov naukovykh doslidzhen u zakhysti roslyn [Workshop on the basics of scientific research in plant protection]. Kyiv [in Ukrainian].
Bhosale, S.B., Jadhov, D.S., Patil, B.Y. & Chavan, A.M. (2014). Bioefficacy of plant extract on Alternaria leaf spot of soybean (Glycine max (L.) Merr). Indian J of Applied Res, 4, 79–81 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
