Агресивність гриба Alternaria alternata (Fr.) Keiss за впливу гібридів соняшника та технологій його вирощування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2022.261257

Ключові слова:

агроценоз олійних культур, фітопатогенні мікроміцети, біологічне забруднення екосистем, біобезпека

Анотація

Агресивність фітопатогену — це його здатність до розмноження в тканинах рослин-живителів, що проявляється в різній швидкості росту міцелію, інтенсивності спороутворення, життєздатності спор гриба, тривалості циклу розвитку та його стійкості до екстремальних умов. Сорти та гібриди культурних рослин мають істотний вплив на зміну агресивності фітопатогенних мікроміцетів. Тому метою досліджень було визначення агресивності гриба Alternaria alternata (Fr.) Keiss за впливу гібридів соняшника, вирощених за різних технологій. Вплив гібридів соняшника на зміну агресивності вивчали з використанням методів, наведених у методичних рекомендаціях М.О. Лемези. Проаналізовано агресивність гриба A. alternata за впливу гібридів соняшника, які вирощувалися за різними технологіями. Для оцінювання використовували такі показники, як життєздатність спор фітопатогенного мікроміцету, інтенсивність його спороутворення та бал ураження проростків соняшника досліджуваним грибом. А також визначали ступінь агресивності і групу патогенності гриба A. alternata. За результатами дослідження встановлено високу залежність агресивності досліджуваного мікроміцета від біологічних властивостей гібридів соняшника різного селекційного походження. Гібрид Душко, порівняно з гібридом Олівер, як за традиційної, так і за органічної технологій вирощування, здатний істотно впливати на зниження агресивності фітопатогенного гриба A. alternata. Зазначений показник доцільно використовувати для проведення екологічної експертизи гібридів соняшника як чинника біологічного забруднення агроценозу, що дасть можливість управління стійкістю агроекосистем та отримання екологічно чистої та безпечної продукції рослинництва.

Біографії авторів

Ю.А. Туровнік, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор філософії

І.В. Безноско, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат біологічних наук

Л.В. Гаврилюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор філософії

І.І. Мосійчук, Інститут агроекології і природокористування НААН

аспірантка

Посилання

Zhuikov, O.H. & Burdiuh, O.O. (2020). Fitosanitarnyi stan ta vrozhainist hibrydiv soniashnyka za riznykh rivniv biolohizatsii tekhnolohii vyroshchuvannia [Phytosanitary condition and yield of sunflower hybrids at different levels of biologization of cultivation technology]. Ahrarni innovatsii — Agrarian innovations, 3, 26–32. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.5 [in Ukrainian].

Kostyuchenko, N.I. & Lyakh, V.A. (2018). Diversity of Fungi in Rhizoplan, Rhizosphera and Edaphosphera of Sunflower at Different Stages of its Development. Helia, 41 (68), 117–127. DOI:10.1515/helia-2018-0001 [in English].

Kgatle, M.G., Flett, B., Truter, M., Aveling, T. (2020). Control of Alternaria leaf blight caused by Alternaria alternata on sunflower using fungicides and Bacillus amyloliquefaciens. Crop Protection, 132, 105–146. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cropro.2020.105146 [in English].

Pariaud, B., Ravigné, V., Halkett, F. et al. (2009). Aggressiveness and its role in the adaptation of plant pathogens. Plant Pathol, 58, 409–424. DOI: 10.1111/j.1365-3059.2009.02039 [in English].

Parfeniuk, A., Turovnik, Y., Beznosko, I. et al. (2021). Mycobiome of sunflower rhizosphere in organic farming. Ukrainian Journal of Ecology, 11 (2), 149–154. DOI: 10.15421/2021_92 [in English].

Furtat, I.M., Danshyna, A.O., Mankovska, O.S. Kharakterystyka fitopatohennykh i toksykohennykh vlastyvostei hrybiv rodu Fusarium, izolovanykh iz zerna Triticum aestivum L [Characteristics of phytopathogenic and toxicogenic properties of fungi of the genus Fusarium isolated from the grain of Triticum aestivum L.]. Naukovi zapysky NaUKMA. Biolohiia i ekolohiia — Scientific notes of NaUKMA. Biology and ecology, 3, 26–34. DOI: https://doi.org/10.18523/2617-4529.2020.3.26-34 [in Ukrainian].

Parfeniuk, A.I. & Voloshchuk, N.M. (2016). Formuvannia fitopatohennoho fonu v ahrofitotsenozakh [Formation of phytopathogenic background in agrophytocenoses]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 106–114 [in Ukrainian].

Lemeza, N.A. & Sidorova, S.G. (2008). Immunitet rasteniy: praktikum dlya studentov biol. fak. [Plant immunity: workshop for students of biol. fak]. Minsk: BGU [in Russian].

Puzik, V.K. & Naumov, H.F. (2003). Ekzometabolity kulturnykh zlakiv ta yikh rol u fitotsenozakh [Exometabolism of cultivated cereals and their role in phytocenoses]. Kharkiv [in Ukrainian].

Adandonon, A., Regnier, T., Aveling, T. (2017). Phenolic content as an indicator of tolerance of cowpea seedlings to Sclerotium rolfsii. Eur. J. Plant Pathol, 149, 245–251. DOI: 10.1007/s10658-017-1178-9 [in English].

Vagiri, M., Johansson, E., Rumpunen, K. (2017). Phenolic compounds in black currant leaves — an interaction between the plant and foliar diseases? J. Plant Interact, 12, 193–199. DOI: 10.1080/17429145.2017.1316524 [in English].

Broeckling C.D., Broz A.K., Bergelson J., Manter D.K. & Vivanco J.M. (2008). Root exudates regulate soil fungal community composition and diversity. Appl. Environ. Microbiol, 74, 738–744 [in English].

Cheng, F. (2015). Research Progress on the use of Plant Allelopathy in Agriculture and the Physiological and Ecological Mechanisms of Allelopathy. Frontiersin Plant Science, 6, 1020 DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2015.01020 [in English].

Geshele, E.E. (1978). Osnovyi fitopatologicheskoy otsenki v selektsii rasteniy [Fundamentals of phytopathological evaluation in plant breeding]. Moskva [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-04

Номер

Розділ

Статті