Бонітування ґрунтів за продуктивністю: досвід США
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2022.266554Ключові слова:
землі, якість, методологічні підходи, балиАнотація
У статті висвітлено досвід США в бонітуванні земель за продуктивністю. В Україні здійснено бонітування ґрунтів у розрізі груп ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та істотно впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Суцільні роботи з бонітування ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення в Україні проведено в 1993 р. у межах природно-сільськогосподарських районів та регіонів. Інтегрально природні властивості ґрунтів відображає бал бонітету. Ці властивості поділяються на основні та модифіковані. До основних належать такі: вміст гумусу, потужність гумусового горизонту, вміст фізичної глини (частки до 0,01 мм). До модифікованих властивостей віднесені переважно засоленість, еродованість тощо. Бонітетна оцінка якості ґрунтів подана у відносних величинах — балах за замкнутою 100-бальною шкалою. На відміну від України, в США бонітування земель проведено за їх продуктивністю. Кількісну характеристику продуктивності земель здійснено за двома методологічними підходами — індукційним і дедукційним. Індукційну оцінку продуктивності дають виключно, зважаючи на передбачуваний вплив різних земель та властивостей ґрунтів на потенційно можливий урожай. Дедуктивна оцінка, навпаки, базується тільки на даних про врожайність на різних ґрунтах. Більшість оцінок земель об’єднують обидва підходи. Необхідно відмітити, що завдяки вдосконаленню сучасної обчислювальної технології з’явилася можливість збирати та опрацьовувати велику кількість інформації про земельні ресурси, що дає змогу створювати математичні імітаційні моделі, пошукові програми, комп’ютеризовані банки даних. Значною мірою сприяє цьому розвиток дистанційного зондування, нових вимірюваних засобів, картодрукуючих систем. Цей досвід буде сприяти удосконаленню методів оцінки земельних ресурсів і в Україні, незважаючи на серйозні виклики, що існують у державі.
Посилання
Dobriak, D.S., Kanash, O.P., Martyn, A.H. (2009). Systema pokaznykiv bonituvannia gruntiv Ukrainy dlia vykorystannia v ekonomichnii ta hroshovii otsintsi zemel ta zemelnykh dilianok, vyznachennia vtrat silskohospodarskoho vyrobnytstva: naukovyi tvir [The system of indicators of soil grading of Ukraine for use in the economic and monetary evaluation of lands and land plots, determination of agricultural production losses: scientific work]. Certificate of copyright registration for the work No. 27026 of the Ministry of Education and Science dated February 10, 2009 [in Ukrainian].
Rust, R.H., Odell, R.T. (1957). Methods used in evaluating the productivity of some Illinois. Soil Sei. Soc. America. Proc., vol. 21, 2, 171–175 [in English].
Halcrow, H.C., Stucky, H.R. (1949). Procedure for land reclassification in Montana — Bozeman (Montana Agr. Exp. Sta. Bulli, 459) [in English].
Klingebicl, A.A., Montgomery, P.H. (1961). Land capability classification. Washington. 21 p. (USDA / Soil Conserv. Servise. Agriculture Handbook; 210) [in English].
Lindsey, W.A. (1950). A procedure for the equitable assessiment of Nebraska farmland. Linkoln. (Nebraska Arg. Exp. Sta. Bull.; 400) [in English].
Odell, R.T., Oschwald, W.R. (1970). Productivity of Illinois soils. Vrbana (Vniv. Illinois Arg. Exten. Service. Circular; 1016) [in English].
Maio, D.D., Westin, F.C. (1978). Rating South Dakota soils according to productivity. Brooktings. 118 р. (S. D. Agr. Exp. Sta. Bull.; 657) [in English].
Rust, R.H., Hanson, L.D. (1975). Crop equivalent quide for sols of Minnesota. — Madison (Minn. Agr. Exp. Sta. Misc. Rep.; 132) [in English].
Bone, S.W., Norton, L.D. (1981). Ohios soils with yield data and productivity index. Wooster (Ohio state Vniv. Coop. Exten. Servise., 665) [in English].
Berger, K.C., Hole, F.D., Beardsley, J.M. (1952). A soils productivity score card. Soil Sci. Soc. Amerika. Proc., vol. 16, 3, 307–309 [in English].
Fenton, T.E., Duncan, E.R., Shrader, W.D., Dumenil L.C. (1971). Productivity levels of some Iowa soils. Ames. 23 p. (Iowa Agr. and Home Econ. Exp. Sta. and Coop Exten. Service. Spec. Rep.; 66) [in English].
Fenton, T.E. (1975). Use of the soil productivity ratings in evaluating Iowa agricultural land. J. Soil Water Conserv., vol. 30, 5, 237–240 [in English].
Yahner, J., Srinivasan, G. Using the soil surveys for land assenssment: A computer method. Lafayete (Indiana Agr. Exp. Sta. Research Buil., 931) [in English].
Huddleston, J. H. (1982). Agricultural productivity ratings for soil of the Willamette Valley. Corvalis (Oreqon State Univ. Exten. Cireular.; 1105) [in English].
Levee, W.M., Dreqne, H.E. (1951). A method for rating land State College (New Mexico Agr. Exp. Sta. Bull.; 364) [in English].
Pierce, F.G., Larson, W.E., Dowdy, R.A., Graham, W.A. (1983). Productivity of soils: Assessing land — tern changes due to erosion. J. Soil Water Concerv., vol. 38, 1, 39–40 [in English].
Storie, R.E. An index for rating the agricultural value of soils (Cotif. Agr. Exp. Sta. Bull.; 556) [in English].
Foss, G.C., Ostenson, T.K., Patterson, D.D. (1971). The use of soil productivity ratings for assessment equalization among townships in Eddy County. N.O. Farm Res., v. 29, 2, 34–36 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).