Система збалансованого землеволодіння і природокористування в об’єднаних територіальних громадах та принципи її формування
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2023.278533Ключові слова:
земля, комплексна програма, категорія земель, прогнозування, ефективністьАнотація
У статті розглянута організація землеволодіння і землекористування в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ), яка повинна сприяти впровадженню науково обґрунтованих зональних систем землеробства і тваринництва, ефективному використанню всіх ресурсів, розвитку спеціалізації та концентрації виробництва, вирівнюванню економічних умов господарювання на основі вдосконалення системи земельних відносин.
Посилання
Andriishin, M.V., Hutsuliak, H.D. (1988). Sistema planovo-proektnykh razrabotok organizatsii regionalnogo zemlepolzovaniya [The system of planning and project development of the organization of regional land use]. Lviv [in Ukrainian].
Hutsuliak, H.D. (1991). Zemelno-resursnyi potentsial Karpatskoho rehionu [Land and resource potential of the Carpathian region]. Lviv: Svit [in Ukrainian].
Zemelnyi kodeks Ukrainy [Land Code of Ukraine]. (2002). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 3–4, 27 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).