Формування фітопатогенного мікобіому насіння гібридів соняшнику в умовах Центрального Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2023.282746Ключові слова:
КУО, мікроміцети, плодова оболонка, ядро, частота трапляння видів, біологічне забруднення агроекосистем, біобезпекаАнотація
Високий рівень контамінації насіння рослин соняшнику фітопатогенними мікроміцетами може призводити до істотного зниження врожайності цієї цінної культури, зменшення маслянистості насіння, погіршення його посівних якостей, збільшення кількісних і якісних втрат урожаю під час зберігання. В результаті життєдіяльності таких мікроорганізмів на насінні значно знижуються його якості: посівні (енергія проростання, схожість, життєздатність та продуктивність) і харчові (жирнокислотний склад, зменшення маслянистості та підвищення кислотного числа олії). Тому метою наших досліджень було визначення чисельності та спектру фітопатогенних мікроміцетів у мікобіомі насіння рослин соняшнику в умовах Центрального Лісостепу України. За результатами досліджень встановлено, що біологічні властивості рослин соняшнику гібридів Душко та Олівер в умовах традиційної та органічної технологій вирощування можуть як пригнічувати, так і стимулювати чисельність мікроміцетів у мікобіомі насіння. Формування чисельності фітопатогенних мікроміцетів у мікобіомі насіння соняшнику гібридів Душко та Олівер за органічної технології вирощування рослин знаходилося на рівні традиційної технології і коливалось у плодовій оболонці від 5,0 до 5,5 тис. КУО/г, а у ядрах — від 2,1 до 2,6 тис. КУО/г сухого насіння. Мікобіом насіння рослин досліджуваних гібридів соняшнику представлений мікроміцетами з фітопатогенними властивостями (A. аlternatа та F. оxysporum) та видами, які здатні викликати пліснявіння насіння, що належать до родів Penicillium та Aspergillus, частота трапляння яких коливається від 5 до 65%. Фітопатогенні гриби, які заселяють насіння рослин соняшнику, є потужним чинником біологічного забруднення агроекосистем і здатні істотно знижувати посівні якості та харчові показники якості насіннєвої продукції рослин соняшнику.
Посилання
Borovska, I.Yu., Kyrychenko, V.V., Petrenkova, V.P., Kolomatska, V.P. (2008). Stiikist hibrydiv soniashnyku do khvorob v umovakh pivnichno-skhidnoi chastyny lisostepu Ukrainy [Resistance of sunflower hybrids to diseases in the conditions of the northeastern part of the Forest-Steppe of Ukraine]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii — Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 3, 38–40 [in Ukrainian].
Dermenko, O.P. (2017). Khvoroby soniashnyka: rekomendatsii shchodo diahnostyky ta zakhodiv zakhystu [Sunflower diseases: recommendations for diagnosis and protective measures]. Kyiv: NUBIP [in Ukrainian].
Andriichuk, T.O., Skoreiko, A.M., Kuvshynov, O.Ya. (2021). Otsinka fitosanitarnoho stanu posiviv soniashnyku v Zakhidnomu Lisostepu Ukrainy [Assessment of phytosanitary status of sunflower crops in the Western Forest-Steppe of Ukraine]. Zakhyst i karantyn roslyn — Protection and quarantine of plants, 67, 73–84 [in Ukrainian].
Saleem, S.M. (2022). Effect of Mint Leaves Powder (Mentha sp.) on Fungi Associated with Sunflower Helianthus annus L. Seeds. Pharmacy and Applied Health Sciences, 1 (2), 18–21 [in English].
Borovska, I.Yu., Petrenkova, V.P., Riabchun, V.K., Leonova, N.M., Kryvoruchko, T.M. (2012). Sorty soniashnyku — dzherela stiikosti do shkidlyvykh orhanizmiv [Sunflower varieties are sources of resistance to harmful organisms]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu im. V. V. Dokuchaieva — Bulletin of Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchaeva, 11, 34–40 [in Ukrainian].
Markell, S., Harveson, R., Block, C., Gulya, T., & Mathew, F. (2015). Sunflower disease diagnostic series [in English].
EFSA Panel on Contaminants in the Food Chain (CONTAM). (2011). Scientific opinion on the risks for animal and public health related to the presence of Alternaria toxins in feed and food. EFSA journal, 9 (10), 2407 [in English].
Sharfun-Nahar, M.M., & Hashmi, M. H. (2005). Seed-borne mycoflora of sunflower (Helianthus annuus L.). Pak. J. Bot, 37 (2), 451–457 [in English].
Beznosko, I.V., Horhan, T.M., Havryliuk, L.V. Turovnik, Yu.A., Kosovska, N.A. (2021). Patohennyi mikobiom nasinnia sortiv kulturnykh roslyn [Pathogenic mycobiome of seeds of cultivated plant varieties]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 81–87 [in Ukrainian].
Kumar, R., Gupta, A. et al. (2020). Seed-borne diseases of agricultural crops: Detection, diagnosis & management. Berlin, Germany: Springer International Publishing. P. 821–861 [in English].
Ahmad, A., Sripong, K., Uthairatanakij, A., Photchanachai, S., Pankasemsuk, T., & Jitareerat, P. (2022). Decontamination of seed borne disease in pepper (Capsicum annuum L.) seed and the enhancement of seed quality by the emulated plasma technology. Scientia Horticulturae, 291, 110568 [in English].
Patil, A.C., Surpawanshi, A.P., Anbhule, K.A., Raner, R.B., & Hurule, S.S. (2018). Detection of sunflower seedborne mycoflora and their effect on seed and seedling parameters. Int J Curr Microbiol Appl Sci, 6, 2509–2514 [in English].
Waghe, K.P., Wagh, S.S., Kuldhar, D.P., & Pawar, D.V. (2015). Evaluation of different fungicides, bioagents and botanicals against Alternaria blight caused by Alternaria helianthi (Hansf) of sunflower. African Journal of Agricultural Research, 10 (5), 351–358 [in English].
Hatim, S.H., Al-Salami, I., & Jabbar, M.K. (2022). Detection of seed-borne fungi associated with three sunflower cultivars and their effect on seed germination. Int. J. Agricult. Stat. Sci, 18 (1), 2041–2045 [in English].
Antoniak, H., Fediakov, R., Koval, N., Stefanyshyn, O. (2010). Vplyv mikotoksyniv na zdorovia tvaryn [The effect of mycotoxins on animal health]. Naukovyi visnyk veterynarnoi medytsyny — Scientific Bulletin of Veterinary Medicine, 5 (78), 10–13 [in Ukrainian].
Chen, A., Mao, X., Sun, Q., Wei, Z., Li, J., You, Y., Li, Y. (2021). Alternaria mycotoxins: An overview of toxicity, metabolism, and analysis in food. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 69 (28), 7817–7830 [in English].
Addrah, M.E., Zhang, Y., Zhang, J., Liu, L., Zhou, H., Chen, W., Zhao, J. (2019). Fungicide treatments to control seed-borne fungi of sunflower seeds. Pathogens, 9 (1), 29 [in English].
Kulbida, M.I., Barabash, M.B., Yelistratova, L.O., Adamenko, T.I., Hrebeniuk, N.P., Tatarchuk, O.H., Korzh, T.V. (2009). Klimat Ukrainy: u mynulomu…i maibutnomu?: monohrafiia [Climate of Ukraine: in the past... and in the future?: monograph]. Kyiv: Stal [in Ukrainian].
Parfeniuk, A.I., Beznosko, IV., Turovnik, Yu. A. Havryliuk, L.V. (2020). Ekolohichne otsiniuvannia vplyvu hibrydiv soniashnyka na formuvannia fitopatohennoho fonu v umovakh orhanichnoho vyrobnytstva: metodychni rekomendatsii [Ecological assessment of the influence of sunflower hybrids on the formation of phytopathogenic background in organic production conditions: methodological recommendations]. Kyiv: TsP “KOMPRYNT” [in Ukrainian].
Voloschuk, N.M., Koval, E.Z., Rudenko, A.V. (2016). Penitsillii. Rukovodstvo po identifikatsii [Penicillia. Identification guide]. Kyiv: NNIRTsU [in Russian].
Kaminskyi, V.F., Buslaieva, N.H. (2011). Osnovy prykladnoho matematychnoho analizu: metodychni rekomendatsii [Basics of applied mathematical analysis: methodical recommendations]. Kyiv: VP “Edelveis” [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
