Генетична структура стад двох видів товстолобиків ТОВ «Агрофірма «Колос»

Автор(и)

  • І.М. Стецюк Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-8392-6527
  • Н.О. Борисенко Інститут рибного господарства НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-5031-5682
  • А.E. Маріуца Інститут рибного господарства НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2023.289322

Ключові слова:

білий товстолобик, строкатий товстолобик, алелі, генотип, гетерозиготність, інбридинг

Анотація

Вивчено алельний і генотиповий склад стад білого та строкатого товстолобиків ТОВ «Агрофірма «Колос»» (Київська область). Для детекції молекулярно-генетичних маркерів використано метод електрофорезу в поліакріламідному гелі із гістохімічним фарбуванням і наступним генотипуванням проб за трьома найбільш мінливими білками крові: трансферином, альбуміном та естеразою. Кількість риб трилітнього віку, яких було використано для взяття проб крові на генетичні дослідження, становила по 20 екземплярів для кожного виду товстолобиків. Проведено розрахунки частот алелів і генотипів, фактичної і очікуваної гетерозиготності та індексів фіксації. За результатами дослідження виявлено переважання в стадах обох видів риб гетерозиготних генотипів над гомозиготними за всіма трьома дослідженими локусами. Найвищий рівень гетерозиготності було встановлено за локусом трансферину (98 % — у білого товстолобика і 66,2 % — у строкатого товстолобика), найнижчий — за локусом альбуміну (65 % — у білого товстолобика і 50,8 % — у строкатого товстолобика). У стаді білого товстолобика знайдено за локусами трансферину й естерази незначний надлишок гетерозиготних особин. Для строкатого товстолобика такий надлишок виявлено лише в локусі трансферину. Виявлено вплив інбридингу на формування генетичної структури стад обох видів товстолобиків. Для запобігання негативного впливу інбридингу рекомендовано використовувати високу генетичну мінливість стад для гетерогенного відбору риб у племінних цілях і проводити періодичний генетичний моніторинг поголів’я.

Посилання

  1. Alymov, S.I., Tretiak, O.M., Kovalenko, V.O., Prystaichuk, P.B. (2004). Pidvyshchennia efektyvnosti resursooshchadnykh tekhnolohii stavovoho rybnytstva v Ukraini [Increasing the efficiency of resource-saving technologies of pond fish farming in Ukraine]. Rybne hospodarstvo: mizhvidomch. tematych. nauk. zb. — nterdepartmental thematic scientific collection, 63, 3–6. K.: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
  2. Hrynzhevskyi, M.V., Sherman, I.M., Hrytsyniak, I.I. et al. (2006). Orhanizatsiia selektsiino-pleminnoi roboty v rybnytstvi [Organization of selection and breeding work in fish farming]. Kyiv: Rybka moia [in Ukrainian].
  3. Kovalenko, V.O. (2005). Problemy ta perspektyvy rozvytku pleminnoi spravy u rybnytstvi Ukrainy [Problems and prospects for the development of tribal government in the Ukrainian region]. Rybne hospodarstvo: mizhvidomch. tematych. nauk. zb. — nterdepartmental thematic scientific collection, 64, 25–30. K.: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
  4. Chemerys, V.A., Dushka, V.I., Maksym, V.L. (2016). Stan ta perspektyvy rozvytku akvakultury v Ukraini [State and prospects of aquaculture development in Ukraine]. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho — Scientific bulletin of Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, vol. 18, no. 2 (69), 169–175 [in Ukrainian].
  5. Tarasiuk, S.I., Bekh, V.V., Nahorniuk, T.A., Rekrut, S.V. (2011). Provedennia henetychnoi ekspertyzy plidnykiv koropa: metod. rekomendatsii [Carrying out a genetic examination of carapaces: methodical recommendations]. K.: TsNTEI [in Ukrainian].
  6. Zaloilo, O.V., Mariutsa, A.E., Tarasiuk, S.I. (2012). Osoblyvosti henetychnoi struktury populiatsii ukrainskykh ramchastykh koropiv Lymanskoho DVSRP Kharkivskoi oblasti [Peculiarities of the genetic structure of Ukrainian frame carp populations of the Liman SPAFE of the Kharkiv region]. Nauk.-tekhn. biul. In-tu biolohii tvaryn ta Derzh. n.-d. kontrol. in-tu vetpreparativ ta korm. dobavok. — Scientific and technical bulletin. Institute of Animal Biology and the State Scientific and Research Control Institute of Veterinary Preparations and Feed Additives, issue 13, no. 3/4, 289–293 [in Ukrainian].
  7. Tarasiuk, S.I., Hrytsyniak, I.I. (2013). Molekuliarno-henetychni doslidzhennia v rybnytstvi [Molecular genetic research in medicine]. K.: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
  8. Nahorniuk, T.A. (2014). Osoblyvosti henetychnoi struktury riznovikovykh hrup biloho tovstolobyka [Features of the genetic structure of different age groups of white silver carp]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia “Tvarynnytstvo” — Bulletin of the Sumy National Agrarian University. Animal Husbandry Series, 7 (26), 51–54 [in Ukrainian].
  9. Davis, B.J. (1964). Disc electrophoresis. II. Method and application to human serum proteins. Ann. N. Y. Acad. Sci., 121, 404–408 [in English].
  10. Nei, M. (1978). Estimation of average heterozygosity and genetic distance from a small number of individuals. Genetics, 89, 583–590 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-28

Номер

№ 3 (2023)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).