Перспективи вирощування лікарських, ефіроолійних і пряноароматичних культур в умовах України

Анотація

Робота присвячена аналізу найпоширеніших питань, з якими стикаються виробники лікарської та ефіроолійної сировини: ринок, наявність і доступність дикорослої сировини, агроекологічні умови, обсяги ручної праці, її вартість, інвестиції в якісне насіння і техніку, післязбиральну обробку та загальна рентабельність виробництва. Культивування лікарських, ефіроолійних та ароматичних рослин сьогодні — це не лише перспективна альтернатива збору дикорослої сировини, що дозволяє зберегти природне біорізноманіття рослин із лікарськими властивостями, зокрема і тих видів, які мають охоронний статус, а й потужна галузь економіки, що забезпечує високу якість сировини для фармацевтичної, косметичної та харчової галузей промисловості. Сільськогосподарськими виробниками лікарські та ефіроолійні рослини зазвичай розглядаються як другорядні культури, оскільки їх вирощування пов’язане з певними проблемами. Ці проблеми притаманні як невеликим, так і потужним сільськогосподарським підприємствам, як в Україні, так і за її межами. Вони пов’язані як із технологічними аспектами вирощування та ідентифікацією рослин, так і з коливанням ринку та цін на продукцію. Споживачі лікарської і ефіроолійної сировини дедалі частіше віддають перевагу вирощеній продукції, оскільки за таких умов легше прогнозувати врожайність і забезпечити якість порівняно з дикорослою сировиною. За культивування майже виключена помилкова ідентифікація та неумисна фальсифікація сировини, а застосування вдосконалених прийомів вирощування та використання сучасних сортів дозволяють планувати урожай і затрати. Рентабельність вирощування лікарських та ефіроолійних культур конкурує з традиційними польовими культурами, які мають високоспеціалізовану техніку, чималий перелік районованих сортів і гібридів, стандартні процедури застосування добрив і засобів захисту тощо. На відміну від вирощування традиційних культур, для забезпечення прибутковості виробництва лікарської та ефіроолійної сировини необхідне використанням методів із низькими витратами на виробництво, щоб бути конкурентоспроможними на міжнародному ринку та з продукцією промислу сировини з природних угруповань. У роботі використаний узагальнений матеріал власного багаторічного наукового і практичного досвіду з вирощування лікарської та ефіроолійної сировини, а також напрацювання науковців і практиків зарубіжних країн. На прикладі досвіду зарубіжних країн, вітчизняних дослідників і виробників автори прагнули довести, що вирощування сільськогосподарських культур для отримання ефіроолійної та лікарської сировини є вигідною справою і може розглядатися як варіант нішевих культур, бути привабливим варіантом для невеликих фермерських і сімейних господарств. У межах цього огляду неможливо розглянути всі проблемні питання широкого запровадження лікарських та ефіроолійних культур у практику сільськогосподарського виробництва, оскільки необхідно вирішити ще чимало проблем, які можуть бути предметом для майбутніх експериментів та досліджень.