МЕТОДОЛОГІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОМПЛЕКСНИМ РОЗВИТКОМ ЗЕМЕЛЬНОГО УСТРОЮ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ

Анотація

Сучасні організаційно-економічні методи управління сільськогосподарським землекористуванням в Україні не гарантують його стійкого розвитку, що відображається зростанням обсягів процесів деградації. Сучасна інституціональна система України в сфері земельних відносин характеризується невизначеністю та відсутністю чітко встановлених соціальних норм і правил щодо екологічного управління та використання земельних ресурсів, а також ролей і статусів учасників земельних відносин. Відсутність єдиної національної системи, яка б задовольняла державні та суспільні потреби і була підтримана належним соціальним середовищем та екологічною свідомістю органів державної влади та громадян, гальмує розвиток ефективного та конкурентоспроможного сільськогосподарського підприємництва, орієнтованого на створення екологічно чистих земельних ресурсів і виробництво безпечної продукції. Запропоновано системи регулювання земельного устрою землекористування, де перший рівень декомпозиції мети включає основні функції регулювання (створення екологічної мережі та системи сталого землекористування; прогнозування та просторове планування використання земель і природних ресурсів; розробка ефективних форм власності та землекористування; державна підтримка та економічне стимулювання раціональних форм власності та землекористування). Функції регулювання, є основним елементом системи інституціального регулювання комплексного розвитку земельного устрою землекористування, також служать основою для класифікації інструментів регулювання. У статті представлено авторський підхід до класифікації інструментів інституційного регулювання комплексного розвитку земельного устрою згідно з базовими функціями регулювання та інструментів їх регулювання. Інституціоналізація земельного устрою сприятиме екологічно безпечному землевпорядкуванню сільських територій, формуванню єдиних земельних масивів та зменшенню деградаційних процесів. Це також покращить порядок ведення земельного кадастру та моніторинг земель, забезпечить законодавче врегулювання доступу фізичних та юридичних осіб, землевласників і землекористувачів до інформації про земельні ділянки та якість ґрунтів, що буде використовуватися для організації господарської діяльності, а також для економічного стимулювання раціонального використання земель.