Господарсько-біологічна оцінка гібридів редиски за вирощування у відкритому ґрунті в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2024.309932Ключові слова:
гібриди редиски, строки достигання, урожайність, технічна стиглість, біометричні показники, якість коренеплодівАнотація
Редиска — рання овочева культура з дуже коротким періодом вегетації, яка широко поширена в усьому світі. Водночас широкий сортовий ресурс редиски та мінливі умови навколишнього природного середовища спонукають агровиробників проводити більш ретельний відбір сортів/гібридів для отримання високих урожаїв товарної продукції. З цією метою було проведено господарсько-біологічну оцінку восьми гібридів редиски різних строків стиглості за вирощування у відкритому ґрунті. Встановлено відмінності як у тривалості фенофаз, так і періоду вегетації рослин редиски. Більш швидким вступом у фенологічні фази, формуванням коренеплодів та їх дозріванням характеризувалися рослини гібридів Стеллар і Рокстар, які на 25 добу досягали фази технічної стиглості. За біометричними показниками серед досліджуваних гібридів у фазі технічної стиглості (ВВСН 49) вирізнявся гібрид Адель, рослини якого мали найвищу висоту (18 см), ширину розетки листків (18 см), кількість листків на рослині (8 шт.) та площу (17,6 тис. м²/га). За роки досліджень (2017–2019 рр.), які характеризувались контрастними погодними умовами, найвищу врожайність отримано за вирощування гібриду Адель на рівні 26,1–27,3 т/га з перевагою над контролем на 15% та приростом врожаю 3,5 т/га. За рівнем урожайності досліджувані гібриди ранжовано в ряд: Адель > Еліза > Стеллар > Рокстар > Розетта > Роксан > Донар > Ролекс. Найвищими показниками якості характеризувались коренеплоди гібридів Адель, Стеллар і Рокстар. За візуальною оцінкою коренеплодів редиски, аналізом лінійних розмірів, а також їх показників якості досліджувані гібриди ранжовано у ряд: Адель > Стеллар > Рокстар > Еліза > Розетта > Роксан > Донар > Ролекс. Встановлено тісну пряму залежність між врожайністю і масою коренеплоду (r=1), а також міжфазними періодами розвитку рослин (сходів, появи першого справжнього листка, росту і розвитку листків та коренеплоду) з технічною стиглістю коренеплодів (r=0,90–1,00). Кількість листків на рослині корелювала з висотою рослин (0,97) та міжфазними періодами розвитку рослин (0,91–0,97). Сума цукрів у коренеплоді корелювала з вмістом сухої речовини та діаметром коренеплоду (0,92). За результатами проведеної господарсько-біологічної оцінки гібридів редиски різних груп стиглості визначено, що найбільш врожайними з якісними показниками коренеплодів за вирощування у відкритому ґрунті є ранньостиглий гібрид Стеллар, середньостиглий гібрид Еліза і пізньостиглий Адель, які рекомендовано для вирощування в господарствах різних форм власності в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу.
Посилання
DSTU 6009:2008. (2010). Redyska svizha. Tekhnichni umovy [Radishes are fresh. Specifications]. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].
Manivannan, A., Kim, J.-H., Kim, D-S., Lee, E.-S., Lee, H.-E. (2019). Deciphering the Nutraceutical Potential of Raphanus sativus — A Comprehensive Overview. Nutrients, 11 (2), 402. DOI: https://doi.org/10.3390/nu11020402 [іn English].
Khusanov, N., Boboyev, S., Razzakova, Sh., Shoira, N., Muhiddin, J., Turabayev, A. (2024). Raphanus sativus L. and its determination of planting dates based on seed germination in different ecological environments of Uzbekistan. E3S Web of Conferences. 497. DOI: 10.1051/e3sconf/202449703029 [іn English].
Kong, D., Yu, Sh., Tian, J., Zhao, W., Wang, L., Zhou, H. (2022). Phytochemical investigation on Raphanus sativus L. Biochemical Systematics and Ecology, 105. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bse.2022.104488 [іn English].
Jin, H.G., Ko, H.J., Chowdhury, M.A., Lee, D.S., Woo, E.R. (2016). A new indole glycoside from the seeds of Raphanus sativus. Arch Pharm Res, 39 (6), 755–761. DOI: 10.1007/s12272-016-0758-0 [іn English].
Sanchez-Marcelo, J.A., Ramirez-Cruz, A., Hernandez, E.T., Gonzalez, D.N. (2023). Evaluation of the effect of Bacillus licheniformis M2-7 as a biofertilizer in Raphanus sativus L. (Brassicales : Brassicaceae). Acta Agrícola y Pecuaria, 9 (1), 1–7. DOI: https://doi.org/10.30973/aap/2023.9.0091017 [іn English].
Booali, S., Zoufan, P., Reza Zare Bavani, M. (2024). Effect of biofertilizer containing Thiobacillus bacteria along with different levels of chemical sulfur fertilizer on growth response and photochemical efficiency of small radish plants (Raphanus sativus L. var. shushtari) under greenhouse conditions. Scientia Horticulturae, 327. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scienta.2023.112835 [іn English].
Kumar, Sh., Kumar, S.D., Yadav, Dh., Kumar, M., Yadav, H. (2024). Impact of NPK, FYM and Vermicompost on growth and yield of radish (Raphanus sativus L.). Reproduction and Breeding, 4 (2), 110–112. DOI: https://doi.org/10.1016/j.repbre.2024.03.002 [іn English].
Kubinets, N.S. (2023). Osoblyvosti vyroshchuvannia redysu u vesnianyi i osinnii periody. [Peculiarities of growing radish in the spring and autumn periods]. 115–118. ULR: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/17272/1/115-118.pdf [in Ukrainian].
Kovalov, M.M. (2023). Formuvannia vrozhainosti redysu pry vyroshchuvanni v systemakh biolohichnoi hidroponiky [Formation of radish yield when grown in biological hydroponics systems]. Vodni bioresursy ta akvakultura — Aquatic bioresources and aquaculture, 1 (13), 41–51. DOI: https://doi.org/10.32851/wba.2023.1.3 [in Ukrainian].
Silva, F.D., Cipriano, P.E., Souza, R.R., Siueia, M., Faquin, V., Silva, M.L., Guilherme, L.R. (2020). Biofortification with selenium and implications in the absorption of macronutrients in Raphanus sativus L. Journal of Food Composition and Analysis, 86. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2019.103382 [іn English].
Mahawar, L., Zivcak, M., Barboricova, M., Kovar, M., Filacek, A., Ferencova, J., Vysoka, D.M., Brestic, M. (2024). Effect of copper oxide and zinc oxide nanoparticles on photosynthesis and physiology of Raphanus sativus L. under salinity stress. Plant Physiology and Biochemistry, 206. DOI: https://doi.org/10.1016/j.plaphy.2023.108281 [іn English].
Volkodav, V.V. (2001). Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh kultur (kartoplia, ovochi ta bashtani kultury) [Methodology of state variety testing of agricultural crops (potatoes, vegetables and melon crops)]. Kyiv [in Ukrainian].
Hrytsaenko, Z.M., Hrytsaenko, A.O., Karpenko, V.P. (2013). Metody biolohichnykh ta ahrokhimichnykh doslidzhen roslyn i gruntiv [Methods of biological and agrochemical research of plants and soils]. Kyiv: NICHLAVA [in Ukrainian].
Kamchatnyi, V.I., Synkovets, H.A. (1997). Vyznachennia ploshchi lystia ovochevykh kultur [Determination of the leaf area of vegetable crops]. Bulletin of agricultural science — Visnyk silskohospodarskoi nauky, 1, 35–36 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
