Мікробіоценоз ґрунту сільськогосподарських культур за дії біодеструкторів

Анотація

Ефективність рослинництва значною мірою залежить від сортів і гібридів агрокультур, технологічних прийомів та засобів захисту рослин. Проте базовою складовою будь-якої агроекосистеми, яка визначає не лише кількість і якість урожаю, а й загалом здатність онтогенезу рослин, залишається ґрунт із його властивостями. Систематичне та нераціональне використання ґрунту спричиняє його деградацію та безповоротні втрати органічної речовини. Необмеженим джерелом вуглецю для агроекосистем є солома та органічні післяжнивні рештки агрокультур. Проте цикл конверсії останніх за рахунок аборигенних мікроорганізмів ґрунту є повільним і подекуди неефективним через активізацію патогенної ланки мікробіоценозу з подальшим накопиченням їх у ґрунті. Екологічно доцільним заходом для деструкції соломи та післяжнивних решток є внесення біопрепаратів із целюлозолітичними властивостями. Метою нашого дослідження було виявлення впливу бактеріального та грибного деструкторів і їх комбінації на мікробіоценоз ґрунту агроценозу, де зароблювали органічні рештки кукурудзи. Дослідження проводили загальноприйнятими мікробіологічними методами. В умовах тимчасового досліду встановлено, що застосування біопрепаратів Polymix, MicoCell та їх комбінації позитивно впливає на стан і функціонування мікробіоценозу. Обробка соломи та органічних рештків кукурудзи деструкторами з подальшим дискуванням сприяла збільшенню целюлозоруйнівної активності досліджуваних варіантів у 2,1–3,2 раза порівняно з контролем. Крім того, спостерігали підвищення емісії діоксиду вуглецю в досліджуваних зразках ґрунту у 1,6–2,5 раза та зростання вмісту мікробної біомаси у 1,5–3 рази порівняно з контролем і залежно від варіанту дослідження. Застосування біодеструкторів із різними діючими мікроорганізмами є не лише економічно доцільним заходом для конверсії післяжнивних решток в агроекосистемах, а й екологічно безпечним і агроетехнологічно необхідним для ґрунтотворного процесу.