Вибір критеріїв побудови моделей управління функціонуванням екосистем
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2024.319394Ключові слова:
природні та штучні екосистеми, критерії побудови моделей управління розвитку екосистем, комплексний еквівалент, Natural language processing, базові атрактори соціально-економічного розвитку, природа — людина — суспільство — держава, необхідний семантичний компонентАнотація
Сьогодні актуальними є доповнення наявних терміносистеми, методології та методик, що дозволять здійснювати планування та реалізацію владно-розпорядчих рішень щодо управління в сучасних умовах. У процесі дослідження з’ясовано необхідність створення нових інструментів, зокрема понятійного апарату та терміносистеми. Обговорено проблематику розробки нової мови із залученням останніх досягнень у відповідних напрямах прикладної лінгвістики, інформаційних технологій і сучасних методах математичного моделювання. Зроблено спробу показати роль і місце цієї проблематики в сучасній науковій парадигмі. Мета статті — аналіз передумов і формування сенсів Образу майбутнього екосистем для подальшої роботи, пов’язаної з вибором критеріїв побудови моделей управління функціонуванням екосистем, які дозволять сформувати базові атрактори соціально-економічного розвитку в довгостроковій стратегічній перспективі. Моделювання показує, що всі зазначені фактори взаємно доповнюють і посилюють один одного, підвищуючи ефективність використання систем підтримки прийняття рішень та їхній вплив на якість управління. У процесі такого синтезу формується ефект синергізму. За потреби до цих факторів можуть висуватися специфічні вимоги залежно від конкретних умов, що виникають у Вікнах можливостей Образу майбутнього екосистем. Ці фактори мають значний і комплексний вплив на структуру управління функціонуванням екосистем загалом. Зокрема, розвиток деяких внутрішніх мов і розвинених систем їхньої інтерпретації переважно впливає на структуру управління системноутворюючими процесами, тоді як розвиток операційних систем обчислювальної техніки визначає архітектуру моделей. Формування базових атракторів соціальноекономічного розвитку в довгостроковій стратегічній перспективі в межах нових моделей управління функціонуванням екосистем потребує створення нової мови, понятійного апарату та терміносистеми. Суть цієї проблеми полягає в необхідності мати універсальні засоби синтезу даних із різних наративів, що використовуються для формування “бази моделі” на основі гуманітарних і природничих дисциплін, які потім мають бути виражені мовою математичного моделювання і застосовуватися для створення та функціонування реальних проєктів
Посилання
Odum, E., & Barrett, G. (2004). Fundamentals of Ecology. Cengage Learning [in English].
Secretary Albright Speaks At #DisinfoWeek. (2017). We Need 21st Century Responses. URL: https://medium.com/dfrlab/we-need-21st-century-responses-6b7eed6750a4 [in English].
Getz, W.M. et al. (2018). Making ecological models adequate. Ecology Letters, 21 (2), 153–166. DOI: 10.1111/ele.12893 [in English].
Bullock, J.M., & Ding, H. (2018). A guide to selecting ecosystem service models for decision-making. World Resources Institute. URL: https://www.ceh.ac.uk/sites/default/files/ESPA%20Guide%20to%20Ecosystem%20Services%20Modeling%20final%20web.pdf [in English].
Yurchak, O. (2019). Model innovatsiinykh ekosystem promyslovykh khaitek — praktychni aspekty [Model of innovative ecosystems of industrial high-tech — practical aspects]. Industriia 4.0 v Ukraini — Industry 4.0 in Ukraine. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/02/23/model-of-innovative-ecosytem-for-industrial-high-tech/ [in Ukrainian].
Holubets, M.A. (2000). Ekosystemolohiia [Ecosystemology]. Lviv [in Ukrainian].
Soroka, K.O. (2004). Osnovy teorii system i systemnoho analizu [Fundamentals of systems theory and systems analysis]. Kh.: KhNAMH [in Ukrainian].
Lavrov, V.V., & Dudkin, O.V. (Ed.). (2003). Systemnyi pidkhid yak metodolohichna osnova dlia otsinky i zmenshennia zahroz bioriznomanittiu (lisovi ekosystemy) [System approach as a methodological basis for assessing and reducing threats to biodiversity (forest ecosystems)]. Otsinka i napriamky zmenshennia zahroz bioriznomanittiu Ukrainy — Assessment and directions for reducing threats to biodiversity of Ukraine. Kyiv: Khimdzhest [in Ukrainian].
Gödel, K., & Davis M. (Ed.). (1931, 1965). On Formally Undecidable Propositions of the Principia Mathematica and Related Systems. I. The Undecidable: Basic Papers On Undecidable Propositions, Unsolvable Problems And Computable Functions. New York: Raven Press [in English].
Eko, U. (n.d.). Otsutstvuyushchaya struktura. Vvedenie v semiologiyu [Missing Structure. Introduction to Semiology]. URL: https://knizhnik.org/umberto-eko/otsutstvujuschaja-struktura-vvedenie-v-semiologiju/3 [in Russian].
Pozitivnye grafy i vychislimaya svodimost na nih kak matematicheskie modeli baz dannyh: proekt [Positive Graphs and Computable Reducibility on Them as Mathematical Models of Databases: project]. (n.d.). URL: https://kbtu.edu.kz/ru/nauka/o-nauke/proekty-nir/ap08856493-kalmurzaev-b-s [in Russian].
Macy conferences. (n.d.). Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Macy_conferences#cite_note-1 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).