МОДЕЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОЕКОСИСТЕМИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОКАЗНИКІВ БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ ТА ГІДРОТЕРМІЧНИХ УМОВ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2017.319940Ключові слова:
продуктивність агроекосистеми, математична модель, інтегральний показник біологічного стану ґрунту, гідротермічні чинникиАнотація
За результатами довготривалих експериментальних досліджень активності і спрямованості біологічних процесів у ґрунті природної екосистеми і агроекосистеми, врожайності пшениці озимої за різних систем удобрення та з урахуванням гідротермічних чинників одержано залежність між біологічною активністю ґрунту і погодними умовами та урожайністю. Побудовано узагальнену математичну модель продуктивності агроекосистеми з урахуванням погодних умов, біологічної активності ґрунту та систем удобрення. Розрахунки підтвердили валідність кожної отриманої залежності та узагальнюючої моделі продуктивності агроекосистеми.
Посилання
Андреюк Е.И. Основы экологии почвенных микроорганизмов / Е.И. Андреюк, Е.В. Валагурова. — К.: Наукова думка, 1992. — 224 с.
Бідюк П.І. Прикладна статистика / П.І. Бідюк, О.М. Терентьєв, Т.І. Просянкіна-Жарова. — Вінниця: ТД «Едельвейс і К», 2013. — 288 с.
Демидов О.А. Вплив агроекологічних чинників на вміст мікробної біомаси у ґрунті / О.А. Демидов, О.С. Дем’янюк // Таврійський науковий вісник. — 2017. — Вип. 97. — С. 39–44. — (Серія: Сільськогосподарські науки).
Дем’янюк О.С. Таксономічна структура мікробіоценозу ґрунту за різних погодних умов / О.С. Дем’янюк, О.В. Шерстобоєва, А.Б. Крижанівський // Вісник Сумського національного аграрного ун-ту. — 2016. — Вип. 2(31). — С. 228–234.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. — М.: Колос, 1985. — 351 с.
Збалансоване управління природно-ресурсним потенціалом агросфери України за принципами Конвенції РІО / О.Г. Тараріко, О.В. Сиротенко, Т.В. Ільєнко, Т.Л. Кучма // Агроекологічний журнал. — № 1. — 2015. — С. 21–36.
Казеев К.Ш. Биологическая диагностика и индикация почв: методология и методы исследований / К.Ш. Казеев, С.И. Колесников, В.Ф. Вальков. — Ростов на Дону: Изд-во РГУ, 2004. — 350 с.
Камінський В.Ф. Основи прикладного математичного аналізу в сільськогосподарських дослідженнях: Методичні рекомендації / В.Ф. Камінський, Н.Г. Буслаєва. — К.: ВП «Едельвейс», 2011. — 28 с.
Медведев В.В. Мониторинг почв Украины / В.В. Медведев. — Х., 2002. — 428 с.
Моделювання гідрометеорологічного режиму та продуктивності агроекосистем: [підручник] / А.М. Польовий. — О.: Екологія, 2013. — 432 с.
Оцінка впливу кліматичних змін на галузі економіки України: монографія / С.М. Степаненко, А.М. Польовий, Є.П. Школьний та ін.; за ред. С.М. Степаненка, А.М. Польового. — О.: Екологія, 2011. — 696 с.
Прогнозне моделювання нелінійних нестаціонарних процесів у рослинництві з використанням інструментів SAS ENTERPRISE MINER / П.І. Бідюк, О.М. Терентьєв, Т.І. ПросянкінаЖарова, В.В. Ефендієв // Наукові вісті НТУУ «КПІ». — 2017. — № 1. — С. 24–36.
Эконометрика: Учебник для вузов / Под ред. проф. Н.Ш. Кремера. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. — 311 с.
Чундерова А.И. Активность полифенолоксидазы и пероксидазы в дерново-подзолистых почвах / А.И. Чундерова // Почвоведение. — 1970. — № 7. — С. 22–28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).