Особливості реалізації стратегії сталого розвитку м. Кам’янець-Подільський
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2025.330192Ключові слова:
антропогенне навантаження, урбанізація, стратегічне планування, урбоекосистема, промислові території, цілі сталого розвиткуАнотація
В статті розглянуто особливості реалізації стратегії сталого розвитку м. Кам’янець-Подільський. Подано теоретико-методичне узагальнення і розроблено концептуальні засади управління сталим розвитком міста. Це дозволить вдосконалити напрями його організаційно-економічного забезпечен- ня в сучасних умовах реформування економіки, сформувати конкурентноспроможну територіальну громаду, забезпечити процеси євроінтеграції для реалізації цілей сталого розвитку. Авторами з’ясовані основні сучасні екологічні проблеми Кам’янець-Подільської урбоекосистеми, що пов’язані зі значним рівнем антропогенного навантаження, що обумовлює безпосередній і опосередкований вплив на стан навколишнього природного середовища. У відповідності до стратегії розвитку територіальної громади на перспективу передбачено впровадження комплексу заходів для зменшення викидів в атмосферне повітря (через вдосконалення мережі міських і приміських маршрутів, реконструкції і технічного переоснащення й модернізації котелень, впровадження відновлювальних джерел енергії в приватному секторі забудови, придбання нових електричних транспортних засобів, тощо), забезпечення ефективної водозберігаючої системи водопостачання і водовідведення (модернізація очисної станції каналізації), оптимізація стратегії поводження з твердими побутовими відходами, збільшення площі зелених зон (реконструкція і облаштування парків, вертикальне озеленення).
Посилання
Vygovska, O., & Dekhtyarenko, Yu. (2021). Ecological aspects of development of modern ukrainian cities. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (10) Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2265.
Development of Ukrainian cities: New frontiers — new opportunities. (2021). Retrieved from https://mistosite.org.ua/articles/rozvytok-ukrainskykh-mist-novi-merezhi-novi-mozhlyvosti.
Kucheriavyi, V.P. (2003). Origins and ways of development of urban ecology and phytomelioration as new environmental disciplines. Naukovyi visnyk. Problemy urboekolohii ta fitomelioratsii, 13.5, 16–22.
Movchan, V.O., & Chernenko, K.D. (2011). Greening urban systems is the way to sustainable development. In Proceedings of the 3rd All-Ukrainian Congress of Ecologists with International Participation (pp. 639–641).
European Green Deal: Opportunities and Threats for Ukraine. (2020). Retrieved from https://dixigroup.org/storage/files/2020-05-26/european-green-dealwebfinal.pdf.
Pospelov, A.V., & Pushkar, T.A. (2011). The place and importance of the modern city in the formation of regional economic complexes. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, 11. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=356.
green cities in the world and Ukrainian green cities. (2018). Retrieved from https://ecolog-ua.com/news/10-zelenyh-mist-svitu-ta-ukrayinski-zeleni-mista.
Vasylenko, I.A., Pivovarov, O.A., Trus, I.M., & Ivanchenko, A.V. (2017). Urban ecology. Dnipro: Aktsent PP.
Klymenko, M.O., Pylypenko, Yu.V., & Moroz, O.S. (2012). Ecology of urban systems. Kherson: Oldi-plius.
Kulikov, P., & Zhuravska, N. (2019). Technological-related manufacturing systems: problems of environmental and economic analysis of their status and management. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe. East European Scientific Journal, 7 (47), 60–63.
Bielova, A., Zhuravska, N., & Kochedikova, A. (2020). Promising directions for the development of BIM technologies in Ukraine on its way to european integration. Lecture Notes in Civil Engineering, (73), 533–544.
Zhuravska, N., Malkin, E., & Sobczak-Piastka J. (2019). Energy efficient processing of geotermal water for energy heating objects of the building industry. IOP Conference Series: Earth and Environmental Sciencet, 362 (1), 11–16.
Radovenchyk, V.M., Ivanenko, O.I., Krysenko, T.V., & Radovenchyk, Ya.V. (2022). Air quality monitoring systemsin Kyiv. Visnyk NTUU “KPI im. Ihoria Sikorskoho”. Seriia “Khimichna inzheneriia, ekolohiia ta resursozberezhennia”, 1 (21), 70–79. doi: https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2022.254161.
Koltsov, M., & Shevchenko, L. (2018). Air quality monitoring: Ukrainian and International experience [Policy Paper]. Kyiv: HO “Fundatsiia “Vidkryte Suspilstvo”. Retrieved from https://openaccess.org.ua/data/blog_dwnl/Analitichna_zapiska_atmosferne_povitrya.pdf.
Air during the war. Why it is important to monitor pollution and talk about it. (2022). Retrieved from https://ua.boell.org/uk/2022/11/16/povitrya-pid-chas-viyny-chomu-vazhlyvo-monitoryty-zabrudnennya-ta-rozpovidaty-pro-tse.
For the first time in Ukraine, EcoCity experts have introduced technical support for public air quality monitoring stations. (2021). Retrieved from https://cleanair.org.ua/5705/techsupport.
LUN City AIR — Ukrainian real-time air quality monitoring system. (n.d.). Retrieved from https://misto.lun.ua/air-about
Official website of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://mepr.gov.ua.
Regional development strategy of Khmelnytskyi Region for 2021–2027. (n.d.). Retrieved from https://km-oblrada.gov.ua/ctrategiya-regionalnogo-rozvitku-khme.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
