Раритетне фіторізноманіття ключових територій екологічної мережі Центрального Придніпров’я
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2025.337146Ключові слова:
природно-заповідний фонд (далі — ПЗФ), екологічна мережа, раритетні види флори, різноманіття природоохоронних територійАнотація
У статті подано інформацію про раритетне фіторізноманіття ключових територій екологічної мережі Центрального Придніпров’я (далі — ЦП). Основою ключових територій виступили такі заповідні території, як заказники загальнодержавного значення. У Законі України “Про природно-заповідний фонд України” передбачено, що заказники створюються з метою збереження природних комплексів. Мета роботи — надати інформацію про місцезнаходження рідкісного фіторізноманіття в заповідниках національного значення в Центральному Придніпров’ї; провести систематичний, біоморфологічний та еколого-морфологічний аналіз рідкісних видів флори; охарактеризувати списки рідкісних видів флори відповідно до созологічних списків різних рівнів: міжнародного (Міжнародний список охорони природи (МСОП), Світовий червоний список (СЧС), Європейський червоний список (ЄЧС), Бернська конвенція (БК), Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС)), національного (Червона книга України). На території Центрального Придніпров’я розташовано 26 заказників загальнодержавного значення (Черкаська область — 4 об’єкти, Кіровоградська область — 22 об’єкти), з яких ботанічних — 10, ландшафтних — 9, орнітологічних — 3, гідрологічних — 2, лісових і загальнозоологічних — відповідно 1 об’єкт. Місцерозташування заказників загальнодержавного значення Центрального Придніпров’я є досить нерівномірним. Наведено результати поширення раритетного фіторізноманіття в заказниках загальнодержавного значення та представлено аналіз за систематичною і біоморфологічною структурою. Родини: Orchidaceae має 9 родів і 12 видів; Fabaceae — 2 роди і 5 видів; Liliaceae — 3 роди та 4 види; Iridaceae та Ranunculaceae — 2 роди та 4 види; Poaceae — 1 рід та 4 види; Asteraceae — 2 роди та 2 види. На частку цих родин припадає 66,0% видового та 57,6% родового різноманіття раритетної флори, інші 10 родин мають від одного до двох видів і родів. Найбільше місцезнаходжень на території заказників зафіксовано для видів: Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l. (incl. P. bohemica (Skalicky) Tzvelev = P. pratensis (L.) Mill. subsp. bohemica Skalicky; P. dacica (Rummelsp.) Tzvelev; P. donetzica Kotov; P. nigricans auct. non Stoerck, nom. illeg.; P. ucranica (Ugr.) Wissjul.) сон лучний (сон чорніючий, сон богемський) — 13 об’єктів; Astragalus dasyanthus Pall. астрагал шерститоквітковий — 9 об’єктів та Adonis vernalis L. (Adonanthe vernalis (L.) Spach, Chrysocyathus vernalis (L.) Holub) горицвіт весняний — 8 об’єктів. Було здійснено розподіл раритетного фіторізноманіття за ступенем охорони (міждержавний та національний). Заказники загальнодержавного значення є важливими ключовими територіями для екологічної мережі та мають раритетне флористичне ядро видів.
Посилання
EU Biodiversity Strategy for 2030. (n.d.). Retrieved from https://environment.ec.europa.eu/strategy/biodiversitystrategy-2030_en
Law of Ukraine № 2597-VIII “On the Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine until 2030”. (2019, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text
Law of Ukraine 2456-XII “On the Nature Reserve Fund of Ukraine. (1992, April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text
Zeng, Y., Koh, L. P., & Wilcove, D. S. (2022). Gains in biodiversity conservation and ecosystem services from the expansion of the planet’s protected areas. Science Advances, 8(22), article number eabl9885. doi: 10.1126/sciadv.abl9885
Hermoso, V., Carvalho, S. B., Giakoumi, S., Goldsborough, D., Katsanevakis, S., Leontiou, S., … Yates K. L. (2022). The EU Biodiversity Strategy for 2030: opportunities and challenges on the path towards biodiversity recovery. Environmental Science and Policy, 127, 263–271. doi: 10.1016/j.envsci.2021.10.028
Birben, U. (2020). The effectiveness of protected areas in biodiversity conservation: The case of Turkey. CERNE, 25(4), 424–438. doi: 10.1590/01047760201925042644
Hoffmann, S. (2022). Challenges and opportunities of area‑based conservation in reaching biodiversity and sustainability goals. Biodiversity and Conservation, 31, 325–352. doi: 10.1007/s10531-021-02340-2
Ruppert, V., Navarro, L. M., Jones, Y., Wolf, F., Moguédec, G. L., & Réjou-Méchain, M. (2021). The global distribution of protected areas management strategies and their complementarity for biodiversity conservation. Biological Conservation, 256, 109014. doi: 10.1016/j.biocon.2021.109014
Wang, W., Russo, I.-R., Sang, W., Ma, T., Li, B. V. (2024). Biodiversity conservation and sustainable development of protected areas. Frontiers in Ecology and Evolution. DOI: 10.3389/978-2-8325-5182-0
Kretsul, N. I., & Yarova, O. A. (2018). Causological assessment of the plant cover of the territory of the Biloozersky National Nature Park. Ecological Sciences, 2(21), 175–178. Retrieved from http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2018/2/32.pdf
Skliar, Y. L., Trotsenko, V. I., & Psaryov, V. V. (2024). The state of phytodiversity of hydrological reserves of the Sadivska territorial community of Sumy district. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series “Agronomy and Biology”, 4(58), 110–118. doi: 10.32782/agrobio.2024.4.16
Smoliar, N. O., Khannanova, O. R., & Shkura, T. V. (2020). Phytosozological characteristics of drabynivka botanical reserve (Poltava oblast, Ukraine). Biology & Ecology, 6(1–2), 58–63. doi: 10.33989/2020.6.1-2.225043
Romanchuk, L. D., Ustymenko, V. I., Didenko, P. V., & Badzian, V. V. (2020). Determination of the main indicators of species diversity in "Drevlyansky" nature reserve’s forests. Scientific Horizons, 07(92), 65–73. doi: 10.33249/2663-2144-2020-92-7-65-73
Konishchuk, V. V., Martynenko, V. V., & Koniakin, S. M. (2014). Scientific substantiation of creating Kudelia hydrological reserve of local importance. Agroecological Journal, 4, 13–23. doi: 10.33730/2077-4893.4.2024.316985
Mudrak, O. V., Berezovska, R. L., & Mudrak, H. V. (2023). The "Kniahynia" tract as a center for the preservation of the phytological identity of the Eastern Podillia. Man and Environment. Issues of Neoecology, 40, 85–93. doi: 10.26565/1992-4224-2023-40-07
Moysiyenko, I. I., Shynder, O. I., Levon, A. F., Chorna, H. A., Volutsa, O. D., Lavrinenko, K. V., … Pashkevych, N. A. (2022). Notes to vascular plant in Ukraine I. Chornomorski Botanical Journal, 19(1), 76–93. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2023-19-1-3
Chornei, I., Tokaryuk, A., Yakushenko, D., & Volutsa, O. (2024). Sozological characteristics of the vegetation cover of Bukovina. Proceedings of the XV Congress of the Ukrainian Botanical Society (pp. 158). Odesa: Helvetica Publishing House. Retrieved from https://www.botany.kiev.ua/doc/XV_UBT_proceedings.pdf
Chusova, O. O., Shyriaieva, D. V., Budzhak, V. V., Chorney, I. I., Dziuba, T. P., Iemelianova, S. M., … Kuzemko, A.A. (2022). Protected species in grassland habitats of Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 79(5), 290–307. doi: 10.15407/ukrbotj79.05.290
Myrza-Sidenko, V. M. (2006). Flora and vegetation of the Southern right-bank forest-steppe on the Dnipro-Syniukha riverbed. Kirovohrad: RVV KDPU im. V. Vynnychenka.
Atamas, V. O., & Atamas, N. V. (2023). Primroses on the banks of the Bokovenka River in the vicinity of the village of Oleksandrivka (Dolynskyi district, Kirovohrad region). Records of rare species of Ukrainian biota. Series “Conservation Biology in Ukraine, 2(27), 13. Retrieved from https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/Biota-Ukrainy 2_2023_compressed.pdf
Baranets, M. O. (2021). Flora of the Ingulets River Basin: Current state, autsozological assessment (PhD dissertation, Kyiv, Ukraine). Retrieved from http://www.nbg.kiev.ua/upload/spetsrada/16042021/Baranets_diser.pdf
Vasiliuk, O., Kuzemko, A., Spryagaylo, O., Spryagaylo, O., Chorna, H., Shevchik, V., & Shiryaeva, D. (2018). 50 rare plants of Cherkasy region. Atlas-reference book. Cherkasy.
Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kyiv.
Onyshchenko, V. A., Mosyakin, S. L., Korotchenko, I. A., Danylyk, I. M., Burlaka, M. D., Fedoronchuk, M.M., … Protopopova, V. V. (Eds.). (2022). Categories of IUCN vascular plants of the flora of Ukraine (V. A. Onyshchenko, Ed.). Kyiv: FOP Huliaeva V. M.
European Commission. (n.d.). European Red List of globally threatened animals and plants. Environment Directorate General. Retrieved from http://ec.europa.eu/environment/nature/conservation/species/redlist
Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats. (1979, September). Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_032/print1247741934069335
Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (n.d.). Retrieved from https://cites.org/eng/disc/text.php
Didukh, Ya. P. (Ed.). (2009). Red Data Book of Ukraine. Plant World. Kyiv: Globalkonsaltyng.
List of plant and fungi species to be included in the Red Book of Ukraine (flora). Retrieved from https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/vklyuchennya-858-05.03.2021.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
