Вплив температури ґрунту на ріст і розвиток рослин квасолі за різних строків сівби в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2025.337158Ключові слова:
сорт, періоди розвитку рослин, тривалість фази та вегетаційного періоду, агроценозАнотація
Температура ґрунту і повітря дозволяє кореневій системі квасолі засвоювати поживні речовини, підвищувати інтенсивність фотосинтезу й дихання рослин, транспірації та інших фізіологічних процесів. Температура, за якої рослини ростуть і розвиваються найбільш інтенсивно, є оптимальною, а відхилення від неї сповільнює ріст і розвиток. Оптимальна температура сприяє активному процесу фотосинтезу, водночас асиміляція переважає над дисиміляцією, внаслідок чого в рослинах накопичуються сухі речовини. Коливання температури негативно впливає на ріст і розвиток рослин квасолі та часто призводить до ураження їх хворобами. З підвищенням температури посилюються процеси асиміляції та синтезу органічних речовин, одночасно підвищується інтенсивність дихання. Слід зазначити, що рослини квасолі ранніх строків сівби завжди будуть краще розвинені, ніж ті, що посіяні пізніше, і матимуть вищу продуктивність. Це можна пояснити тим, що за ранніх строків сівби (за нижчих температур) хоча сходи рослин з’являються дещо пізніше, але їхня коренева система розвивається краще порівняно з рослинами, посіяними пізніше. Такі сходи легше реагують на короткочасні посухи, і рослини формують більшу врожайність. За пізніших строків сівби (коли температура ґрунту вища) сходи з’являються швидше, і, відповідно, інтенсивніше розвивається коренева система та наростає вегетативна маса. Це призводить до порушення балансу між кореневою системою та листковим апаратом у забезпеченні вологою рослин квасолі, внаслідок чого в жарку сонячну погоду листки в’януть, спостерігається стрес і зниження продуктивності рослин. Вплив температури на ріст і розвиток рослин квасолі залежить також від їхнього фізіологічного стану та дії інших факторів. Із підвищенням інтенсивності сонячного освітлення за достатнього вмісту в ґрунті вологи і поживних речовин підвищується інтенсивність фотосинтетичної діяльності рослин та інших фізіологічних процесів рослин.
Посилання
Мазур О. В., Колісник О. М., Телекало Н. В. Генотипні відмінності сортозразків квасолі звичайної за технологічністю. Сільське господарство та лісівництво. 2017. № 7. Т. 2. С. 33–39.
Овчарук О. В., Овчарук В. І., Ткач О. В., Кравченко В. С. Вплив строків сівби і крупності насіння на цвітіння та плодоутворення квасолі звичайної. Збірник наукових праць УНУС. 2022. Вип. 101. Ч. 1. С. 115–121. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8240-2022-101-1-115-121
Корнійчук О. В., Юрчук С. С. Вплив погодно-кліматичних параметрів на урожайність насіння ріпаку озимого. Корми і кормовиробництво. 2023. № 95. С. 74–87. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202395-06
Бабенко Л. М., Мартин Г. І., Мусатенко Л. І., Харченко О. В., Казачков М. Г. Структурно-функціональні особливості проростання насіння квасолі. Фізіологія и біохімія культур. рослин. 2003. № 2. С. 138–143.
Didur I., Сhynchyk O., Pantsyreva H., Olifirovych S., Olifirovych V., Tkachuk O. Effect of fertilizers for Phaseolus vulgaris L. productivity in Western Forest-Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. No. 11 (1). P. 419–424.
Оліфірович С. Й., Оліфірович В. О. Урожайність вітчизняних сортів квасолі звичайної (зернової) в умовах південної частини Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (І). С. 162–175. DOI: https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-12
Безугла О. М., Кобизєва Л. Н. Генетичні ресурси рослин у вирішенні проблем селекції квасолі в Україні. Зб. наук. пр. Селекційно-генетичного інституту. 2015. Вип. 26. С. 74–83.
Голодна А. В., Акуленко В. В., Столяр О. О. Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від елементів технології вирощування в північній частині Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2013. Вип. 1–2. С. 120–124.
Кириченко В. В., Кобизєва Л. Н., Петренкова В. П. та ін. Ідентифікація ознак зерно-бобових культур (квасоля, нут, сочевиця) / за ред. В. В. Кириченка. Харків, 2009. С. 87–115.
Овчарук О. В., Овчарук В. І., Ткач О. В., Рудь А. В. Показники схожості насіння при проростанні квасолі, звичайної залежно від різних погодно-кліматичних умов. Таврійський науковий вісник. 2023. Вип. 131. С. 168–174. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.131.21
Кіндрук М., Слюсаренко О., Гечу В. та ін. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. Київ: Держспоживстандарт України, 2003. 173 с. (Національний стандарт України).
BEANS: One of the First Cultivated Crops. FoodreFerence.com. URL: http://www.foodreference.com/html/artbeans.html (дата звернення: 05.04.2025).
Овчарук О. В., Рахметов Д. Б., Єременко О. А., Федорчук М. І. Вплив абіотичних і біотичних факторів на сільськогосподарські рослини. Тенденції та виклики сучасної аграрної науки: теорія і практика: збірник наук. праць Міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 20–22 жовтня 2021 р.) Київ : НУБІП України. С. 215–217.
Овчарук О. В., Овчарук В. І., Хоміна В. Я. та ін. Методи аналізу в агрономії та агроекології: навчальний посібник. Кам’янець-Подільський, Харків: Мачулин, 2019. 364 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).