Оптимізація системи землекористування радіоактивно забрудненої території Українського Полісся: теоретичні та практичні орієнтири

Анотація

Радіоекологічна ситуація на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, залишається складною, особливо в Житомирській, Київській і Рівненській областях, де окремі продукти зберігають підвищений рівень вмісту радіонуклідів. Сучасні виклики — повномасштабна війна, що спричинила втрату продуктивних земель півдня та сходу України, та кліматичні зміни, які проявляються в підвищенні температур, зміні режиму опадів і посиленні ерозійних процесів — актуалізують потребу повноцінного повернення радіоактивно забруднених територій до агровиробництва для забезпечення продовольчої безпеки країни. Метою дослідження є розроблення теоретично обґрунтованих і практично реалізованих рекомендацій щодо оптимізації землекористування радіоактивно забруднених територій Українського Полісся на основі адаптивно-ландшафтної системи землеробства та сценарного підходу до агровиробничої діяльності з урахуванням сучасних екологічних, кліматичних і соціально-економічних викликів. Використано методи сценарного моделювання, багатокритеріального аналізу, просторового моделювання, експертного ранжування, системного аналізу та геопросторового моделювання. Розроблено п’ять модельних сценаріїв агровиробничої діяльності: “Сучасна практика” (рослинницький), “Молочне скотарство” (рослинницько-тваринницький), “Біоенергетичний” (тваринницько-рослинницький), “М’ясне скотарство” та “Інтенсивне м’ясне скотарство” (тваринницькі) з урахуванням рівня забруднення 137Cs, типу ґрунтів, кліматичних змін, воєнних наслідків і вимог Європейського зеленого курсу. Порівняльний аналіз за критеріями економічної ефективності, екологічної безпеки, соціальної прийнятності, адаптивності до кліматичних змін і відповідності міжнародним стандартам показав найвищу ефективність адаптивно-ландшафтної системи землеробства для умов Полісся. Запропонована класифікація земель за рівнем радіоактивного забруднення дає змогу диференційовано підходити до їх використання: від вирощування всіх районованих культур до залісення та фітомеліорації. Інтеграція сценаріїв з адаптивно-ландшафтною системою забезпечує зниження накопичення радіонуклідів у продукції у 2–3 рази через підбір культур і сівозмін, відновлення родючості дерново-підзолистих ґрунтів та підвищення економічної рентабельності. Результати дослідження можуть бути використані для розробки національних стратегій повернення забруднених земель до агровиробництва, створення механізмів стимулювання та забезпечення продовольчої безпеки України.