Вплив деяких технологічних прийомів вирощування шавлії лікарської на поширення і розвиток пероноспорозу

Анотація

Шавлія лікарська (Salvia officinalis L.) є цінною ефіроолійною та лікарською культурою, вирощування якої має важливе економічне й фармакологічне значення. Однак однією з головних проблем при її культивуванні залишається пероноспороз — небезпечне грибне захворювання, спричинене збудником Peronospora lamii A. Braun. Спалах і розвиток хвороби безпосередньо залежать від метеорологічних умов і технологічних прийомів, які застосовуються в агротехнології. Патоген активно розвивається у вологих і прохолодних умовах, уражаючи надземні органи рослин, що призводить до зниження врожайності та якості сировини — Folia Salviae. У роботі представлено результати багаторічних досліджень, проведених на дослідних полях Дослідної станції лікарських рослин ІАП НААН, спрямованих на встановлення впливу площі живлення (ширини міжряддя) та доз азотних добрив на розвиток і поширення пероноспорозу шавлії лікарської. Під час досліджень з’ясовано, що ширина міжрядь є визначальним чинником у формуванні фітосанітарного стану плантацій. Оптимальна відстань між рядами (70 см) сприяє покращенню аерації посівів, зменшує тривалість зволоження листкової поверхні та, відповідно, знижує рівень розвитку хвороби на 13–27% порівняно з традиційною шириною міжрядь (45 см). Поширення хвороби при такій густоті стояння не перевищувало 47,4%, тоді як у загущених посівах воно сягало понад 60%. Доведено, що внесення азотних добрив у дозах понад 60 кг/га (N60) стимулює ріст вегетативної маси, але водночас створює сприятливі умови для розвитку патогену, особливо за надмірної густоти стояння рослин. Це може спричинити різке підвищення ризику епіфітотій і значне погіршення якості лікарської сировини. На основі отриманих даних рекомендовано впроваджувати технологічну схему вирощування шавлії лікарської з використанням міжрядь шириною 70 см і низьких доз азотних добрив (N30). Такий підхід дає змогу ефективно стримувати розвиток пероноспорозу, знижуючи рівень захворювання до 6,4–7,9%, що є передумовою стабільного виробництва якісної лікарської рослинної сировини. Результати дослідження мають практичне значення для екологічно сталого вирощування шавлії лікарської в умовах кліматичних змін. Вони доводять, що регулювання густоти посівів і раціональне удобрення сприяють підвищенню фітосанітарної стійкості агроценозів, збереженню врожайності та забезпеченню стабільного виробництва високоякісної лікарської рослинної сировини.