Використання супутникових даних та ГІС у моніторингу змін земного покриву

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2025.346196

Ключові слова:

лісовий покрив, вегетаційні індекси, Українські Карпати, деградаційні процеси, суцільні і вибіркові рубки, лісові масиви

Анотація

Стаття розглядає практичні засади проведення моніторингу динамічних трансформацій лісового покриву Українських Карпат із застосуванням ГІС-технологій. Мета роботи полягає в дослідженні просторово-темпоральних змін лісових екосистем Карпатського регіону через синтез багатоспектральних супутникових знімків та просторового моделювання в ГІС-середовищі для забезпечення достовірної детекції антропогенних і природно зумовлених порушень. Методологічна основа дослідження базується на інтеграції багатоспектральних супутникових даних платформ із комплексом спектральних вегетаційних індексів. У програмному середовищі QGIS реалізовано процедури обробки й аналізу часових серій, класифікаційного аналізу, векторизації та кореляційного моделювання з урахуванням орографічних, інфраструктурних і лісогосподарських чинників. Отримані результати виявили форматну диференціацію процесів трансформації лісового покриву Українських Карпат. Було зафіксовано середню інтенсивність процесів на рівні 0,7–1,2% річних втрат від загальної площі лісів. Кількісна оцінка підтвердила домінуючу роль антропогенних факторів у формуванні наявних динамічних змін лісового покриву, а їхня частка в загальному обсязі порушень становить приблизно 90%. У межах антропогенного впливу домінують процеси суцільних і вибіркових рубок лісу на територіях Рахівського, Верховинського та Сколівського районів. Практична значущість дослідження полягає у створенні обґрунтованого інструментарію для забезпечення інформаційної підтримки екологічного моніторингу та ухвалення рішень щодо захисту лісових масивів Українських Карпат. ГІС-моніторинг формує практику порівняння часових змін структури і якісного стану лісових масивів із метою визначення заходів щодо збереження та відновлення лісистості територій. Подальші розвідки доцільно фокусувати на питаннях таксономічних класифікацій різних типів деградацій земель та удосконалення хмарних веб-ГІС платформ оперативного моніторингу стану земель Карпатського регіону та інших територій України

Посилання

  1. Dorozhko, Ye. V., Shtonda, Ye. O., Zakharova, E. V., & Sarkisian, H. S. (2024). Creation of a digital terrain model based on a raster image in the TopoCAD automated design system. Bulletin of Kharkov National Automobile and Highway University, 104, 107–115. doi: 10.30977/BUL.2219-5548.2024.104.0.107
  2. Kulbanska, I. M. (2024). Monitoring changes in forest cover areas of the Pokuttya-Bukovyna Carpathians using geoinformation technologies. Scientific Bulletin of UNFU, 34(5), 23–28. doi: 10.36930/40340503
  3. Kravchynskyi, R. L., Korchemliuk, M. V., Khilchevskyi, V. K., Tymchuk, Ya. Ya., & Stefurak, O. M. (2025). In V. K. Khilchevskyi (Ed.), Study of the natural conditions of the Carpathian National Nature Park: Abiotic aspect. IvanoFrankivsk: Foliant.
  4. Rozhi, I., Rozhi, T., & Fedii, O. (2024). Geodetic aspects of creating digital elevation models for geoinformation system applications. Spatial Development, 8, 477–491. doi: 10.32347/2786-7269.2024.8.477-491
  5. Tsependa, M., Danilova, O., & Zablotovska, N. (2024). Application of GIS-technologies for assessing forest-recreational areas of urbanized territories. Geospatial Research, 849, 154–163. doi: 10.31861/geo.2024.849.154-163
  6. Chaskovskyi, O. H., & Hrynyk, H. H. (2020). Assessment of forest cover loss in the Ukrainian Carpathians using remote sensing data from open satellite information sources. Scientific Bulletin of UNFU, 30(1), 66–73. doi: 10.36930/40300111
  7. Kryniecka, K. (2024). Implementing GIS tools: Algorithm and QGIS plugin for automatic detection of riverbed forms. MethodsX, 13(4), article number 103041. doi: 10.1016/j.mex.2024.103041
  8. Wagh, R. V., & Auti, S. K. (2025). The role of geographic information systems (GIS) in land-use planning. International Journal of Innovations in Science, Engineering and Management, 4(1), 366–370. doi: 10.69968/ijisem.2025v4i1366-370
  9. Planet basemaps: Comprehensive, high-frequency mosaics for analysis. (n.d.). Retrieved from https://www.planet.com/products/basemap/
  10. Syzenko, O. V. (2023). Comparative analysis of automatic pattern-based morphometric classifications of landforms based on digital elevation models. Scientific Bulletin of Kherson State University, 18, 59–66. doi: 10.32999/ksu2413-7391.2023.18.7
  11. Forest Initiatives and Society. (2025, November 27). Satellite monitoring of Carpathian primeval forests: September–October 2025. Retrieved from https://forestcom.org.ua/en/news-post/satellite-monitoring-carpathian-primevalforests-septemberoctober-2025
  12. Esri. (n.d.). GIS for land administration & land records. Retrieved from https://www.esri.com/en-us/industries/landadministration/overview
  13. Makedon, V., & Koptilyi, D. (2025). Digital transformation and artificial intelligence as factors in the economic recovery of enterprises following armed conflicts. Economics, Entrepreneurship, Management, 12(1), 33–48. doi: 10.56318/eem2025.01.033
  14. Sentinel-2 cloudless by EOX. (n.d.). Retrieved from https://s2maps.eu
  15. Shevchuk, S., Gapon, S., Chuvpylo, V., Nahorna, S., & Kuryshko, R. (2024). The use of GIS for ecological and landscape land management of human settlements. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 14(1), 200–203. doi: 10.33543/140139200203
  16. EO Portal. (n.d.). Landsat-8/LDCM. Retrieved from https://www.eoportal.org/satellite-missions/landsat-8-ldcm
  17. Makedon, V. V., Yarmolenko, L. I., Chumak, T. V., & Zaporozhchenko, O. Ye. (2025). Ensuring the implementation of strategies for the commercialization of satellite services in the digital economy. Academy Review, 2(63), 187–203. doi: 10.32342/3041-2137-2025-2-63-12

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).