Аналіз упровадження процедури сертифікації лісів на території України

Автор(и)

  • Г.І. Бережницька Львівський національний аграрний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2017.346364

Ключові слова:

лісове господарство, лісокористування, сертифікація, організація, лісове підприємництво

Анотація

Нині лісова сертифікація вирішує значно ширший спектр питань розвитку лісового сектора у світі. Йдеться не тільки про запобігання незаконному вирубуванню лісів, а й про гармонізацію екологічних, економічних та соціальних аспектів ведення лісового господарства, що є складовою частиною організації лісового господарства. Для України це є об’єктивною необхідністю. Тому сертифікація має бути обов’язковим інструментом державного регулювання цієї сфери для поліпшення лісокористування, економічного розвитку лісового господарства, зміцнення лісових підприємств на внутрішніх ринках продукції і проникнення на зовнішні.

Посилання

Екологічне лихо: Винищення лісів в Україні [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://ecology.unian.ua/1272491-ekologichne-liho-vinischennya-lisiv-v-ukrajini.html

Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21. — ст. 170.

Український лісовий портал [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.lesvod.org.ua/node/78

Руководство по подготовке к добровольной-леснойсертификации в Беларуси / М.В.Ермохин [и др.] — Минск, 2016. — 6с.

EwaldRemetsteiner. Sustainable forest management certification. — Minnisteral Conference on the Protection of forests in Europe, Vienna, 2000, p. 153.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-18

Номер

№ 4 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).