Становлення і розвиток орендних відносин земель сільськогосподарського призначення на території України у розрізі Сумської області

Abstract

Оренда землі в Україні у період реформування земельних відносин, обумовлених з ринком земель сільськогосподарського призначення та дії мораторію на їх продаж, є надзвичайно важливим питанням, оскільки в умовах приватної власності є, певною мірою, альтернативною формою ринкового користування та володіння землями сільськогосподарського призначення. Оренда землі дає можливість завдяки орендній платі наповнювати бюджети місцевих селищних та сільських рад шляхом передачі в оренду земель державної і комунальної власності та невитребуваних паїв.

Викладено становлення і розвиток орендних відносин в Україні і Сумській обл. Розглянуто механізм укладання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Проведено аналіз використання земель сільськогосподарського призначення. Виявлено позитивні і негативні наслідки укладення договорів оренди. Розвиток орендних земельних відносин регіону потребує подальшого удосконалення економічних відносин і прав на землю між власниками земельних часток (паїв) та сільськогосподарськими підприємствами, а також орендної плати.

На законодавчому рівні запропоновано розв’язання проблем з регулювання орендних відносин, що передбачатиме: механізм подальшого викупу орендарем орендованої земельної ділянки; збільшення рівня орендної плати; розроблення й запровадження механізму здійснення заставних операцій із земельними ділянками та правами на них для одержання довгострокових кредитів сільськогосподарськими товаровиробниками; розроблення порядку врегулювання земельних відносин щодо невитребуваних земельних паїв та відумерлої спадщини, земель колективної власності; створення об’єднань власників земельних часток (паїв); проведення постійного контролю за дотриманням орендарями умов орендних договорів, чинних стандартів та нормативів раціонального й ефективного землекористування; запровадження належного стимулювання власників і користувачів за покращення якісних характеристик ґрунтів; створення відповідного механізму страхування ризиків, обумовлених орендою сільськогосподарських земель; створення Державного земельного фонду, що буде здійснювати викуп земельних часток (паїв) у землевласників, які неефективно працюють, з метою їх подальшого перепродажу або передачі у довготермінову оренду на конкурсній основі ефективнішим господарям тощо. Становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки України передбачає формування цивілізованого ринку сільськогосподарських земель. Земельні ресурси є джерелом національного багатства, від ефективності використання яких залежить сталий економічний розвиток країни, рівень життя і здоров’я нації. Формування земельного ринку посідає чільне місце в аграрній реформі та передбачає реформування відносин власності і визнання землі товаром.