ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТІВ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ЗА ВНЕСЕННЯ ОСАДУ СТІЧНИХ ВОД ПІД ВЕРБУ ЕНЕРГЕТИЧНУ
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2019.170592Ключові слова:
важкі метали, верба енергетична, вегетативна маса, компости, осад стічних вод, дерново-підзолистий ґрунтАнотація
Утилізація відходів комунального господарства, зокрема осаду стічних вод, була і залишається однією з важливих екологічних проблем глобального характеру. З іншого боку, застосування оса- ду стічних вод як добрив у сільському господарстві має великі перспективи з огляду на значний уміст елементів мінерального живлення та органічних сполук у своєму складі. Внесення осаду стічних вод є можливим, насамперед, за вирощування непродовольчих культур, що запобігає по- траплянню забруднювальних сполук і патогенних мікроорганізмів у трофічні ланцюги живлення. Перспективними у цьому аспекті є енергетичні культури, які набувають поширення в Україні і світі. У середньо- і довготерміновій перспективі зацікавленість енергетичними культурами, зокрема вербою енергетичною, тільки зростатиме. Дослідження, проведені на дерново-підзолис- тих ґрунтах Передкарпаття, ставили за мету вивчити вплив застосування компостів на основі осаду стічних вод на продуктивність агрофітоценозу верби енергетичної та на зміну екологіч- ного стану ґрунтової системи. За результатами проведених досліджень встановлено, що вміст важких металів у дерново-підзолистому ґрунті, вегетативній масі та кореневій системі верби енергетичної істотно змінюється залежно від норми внесення осаду стічних вод та компостів на його основі. Екологічно безпечними є норми внесення: компосту (осад стічних вод + солома (3:1) у межах 20–40 т/га, що обумовлюють «середній» рівень фітотоксичності дерново-підзолистого ґрунту Передкарпаття. Водночас застосування некомпостованого осаду стічних вод у нормі 40–80 т/га зумовило фітотоксичний ефект ґрунту на рівні «вище середнього».
Посилання
Hrytsuliak, H.M. & Lopushniak V.I. (2017). Osad stichnykh vod u systemi udobrennia verby enerhetychnoi. monohrafiia [Sewage sludge in fertilizer system of willow energy. monograph]. L’viv: Prostir. 180. (In Ukr.)
Hrytsulyak, H.M. (2017),“The biotesting system of sod-podzolic soils contaminated with heavy metals under the influence of introduction of fertilizers on the basis of sewage sludge”. Lviv, Ukraine, pp. 347–353. (In Ukr.)
Hrytsulyak, H.M. (2017),“Change in the content of heavy metals in the vegetative mass of willow energy for the introduction of sewage sludge”. Lviv, Ukraine, pp. 236–244. (In Ukr.)
Hrodzyns’kyj, D.M., Kutsokon’ N.K. & Shylina Yu.V. (2006). Zastosuvannia roslynnykh test — system dlia otsinky kombinovanoi dii faktoriv riznoi pryrody. [Application of plant tests — systems for assessing the combined effects of factors of different nature]. Kyyiv: Fitootsiotsentr. 60. (In Ukr.)
Kavets’kyy, N.A., Koz’yakova, V.M. & Makarenko, N.O. (2000). Mihratsiya vazhkykh metaliv v systemi «grunt—roslyna» — ekotoksychnyy kryteriy yikh nebezpechnosti [Migration of heavy metals in the soil-plant system — an ecotoxic criterion for their hazards]. Naukovyy visnyk Natsional’noho aviatsiynoho universytetu [Scientific Herald of the National Aviation University], 32. 365–370. (In Ukr.)
Lopushnyak, V.I. (2012). Dynamika biolohichnykh pokaznykiv rodyuchosti temno-siroho opidzolenoho gruntu pid vplyvom riznykh system udobrennya. [Dynamics of biological indices of fertility of dark gray podzolized soil under the influence of various fertilizer systems.]. Suchasni problemy zbalansovanoho pryrodokorystuvannya : zbirnyk naukovykh prats’ Podil’s’koho derzhavnoho ahrarno-tekhnichnoho universytetu [Modern problems of balanced use of natural resources: a collection of scientific works of the Podilsky state agricultural and technical university]. 320–323. (In Ukr.)
Lopushnyak, V.I. (2013). Ekolohichnyy stan temno-siroho opidzolenoho gruntu za riznykh system udobrennya [Ecological state of dark gray podzolized soil for different fertilizer systems]. Ahroekolohichnyy zhurnal [Agroecological journal], 3. 47–52. (In Ukr.)
Lopushnyak, V.I. & Hrytsulyak, H.M. (2012). Ekolohichni aspekty zastosuvannya osadu stichnykh vod pid verbu enerhetychnu na dernovo-pidzolystykh gruntakh Prykarpattya [Ecological aspects of application of sewage sludge for willow energy on sod-podzolic soils of Prykarpattya]. Visnyk L’vivs’koho natsional’noho ahrarnoho universytetu. Ahronomiya [Visnyk of Lviv National Agrarian University. Agronomy], 16. 19–25. (In Ukr.)
Lopushnyak, V. & Hrytsulyak, H. (2017). Biotoksychnyy stan dernovo-pidzolystoho gruntu pid vplyvom unesennya dobryv na osnovi osadu stichnykh vod [Biotoxic state of turf-podzolic soils under the influence of fertilizing on the basis of sewage sludge]. Visnyk L’vivs’koho natsional’noho ahrarnoho universytetu. Ahronomiya [Visnyk of Lviv National Agrarian University. Agronomy], 21. 189–193. (In Ukr.)
Myslyva, T.M. & Onopriyenko, L.O. (2009). Vazhki metaly v urboedafotopakh i fitotsenozakh na terytoriyi m. Zhytomyra [Heavy metals in urboedaphotopes and phytocenoses in the territory of the city of Zhytomyr]. Visnyk KHNAU im. V.V. Dokuchayeva. Ser. «Gruntoznavstvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo, lisove hospodarstvo» [Visnyk KhNUU them. V.V. Dokuchaev Sir «Soil science, agrochemistry, agriculture, forestry»], 1. 89–95. (In Ukr.)
Petruk, V.H., Vasyl’kivs’kyy, I.V., Ishchenko, V.A. and others. (2013). Normuvannya antropohennoho navantazhennya na navkolyshnye seredovyshche. Vinnytsya: VNTU. 253. (In Ukr.)
Patyka, V.P., Makarenko, N.A., Moklyachuk, L.I. and others. (2005). Ahroekolohichna otsinka mineral’nykh dobryv ta pestytsydiv [Agroecological assessment of mineral fertilizers and pesticides]. Kyyiv: Osnova. 64–68. (In Ukr.)
Perel’man, A.I. & Kasimov, G.N. (1999). Geokhimiya landshaftov [Geochemistry of landscapes]. Moskva: Astreya. 768. (in Russ.)
Perepelytsya, O.P. (2004). Ekokhimiya ta endoekolohiya elementiv : dovidn. z ekol. Zakhystu [Eco-chemistry and endoecology of elements: a guide to environmental protection]. Kyyiv: Ekohim. 735. (In Ukr.)
Peterburgskiy, A.V. (1971). Agrokhimiya i fiziologiya pitaniya rasteniy [Agrochemistry and physiology of plant nutrition]. Moskva: Rossel’khoz. 333. (in Russ.)
Samokhvalova, V.L., Fateyev, A.I. & Zhuravleva, I.M. (2008). Aspekty izucheniya i otsenka sostoyaniya zagryaznennoy tyazhelymi metallami sistemy pochva — rasteniye [Aspects of studying and assessing the state of the soil-plant system contaminated with heavy metals]. Ahroekolohichnyy zhurnal [Agroecological journal]. 1. 28–36. (in Russ.)
Samokhvalova,. V.L., Fatyeyev, A.I. & Luchnykova, YE.O. (2011). Ekoloho-heokhimichna otsinka fonovoho rivnya vmistu riznykh form mikroelementiv gruntu [Ecological-geochemical estimation of the background level of content of various forms of micro-elements of soil]. Visnyk L’vivs’koho universytetu [Visnyk of Lviv University], 55. 125–133. (In Ukr.)
Fatyeyev, A.I. & Pashchenko, YA.V. (2003). Fonovyy vmist mikroelementiv u gruntakh Ukrayiny [Background content of trace elements in soils of Ukraine]. Kharkiv. 117. (In Ukr.)
Furdychko, O.I. & Dem’yanyuk, O.S. (2014). Yakist’ i bezpeka sil’s’kohospodars’koyi produktsiyi v konteksti prodovol’choyi bezpeky [Quality and safety of agricultural products in the context of food security]. Ahroekolohichnyy zhurnal [Agroecological journal]. 1, 7–10. (In Ukr.)
Hea, Z.L., Yanga, X.E. & Stoffellab, P.J. (2005). Trace elements in agroecosystems and impacts on the environment. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 19. 125–140.
Kabata-Pendias, A. (2004). Soil–plant transfer of trace elements — an environmental issue. Geoderma, 122, 143–149.
Kabata-Pendias A.Trace Elements in Soil and Plants. H. CRC Press, Boca Raton, FL, 2001.
Lopushniak, V., Lopushniak, G. & Grytsulyak G. (2016). Bioenergetic and economic estimation of sewagesludge use in osier cultivation. Teka. Commission of motorization and energetics in agriculture, 16(3), 26–31.
Hansen, K.H., Pedersen, A.J., Ottosen, L.M. & Villumsen, A. (2001). Speciation and mobility in straw and wood combustion fly ash. Chemosphere, 123–128.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).