Ризик забруднення лікарської рослинної сировини піролізидиновими алкалоїдами
DOI:
https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2025.337138Ключові слова:
Symphytum officinale L., гепатотоксичність, якість, фармакологічна безпека, токсичні сполуки, канцерогенність, контамінація, економічні наслідкиАнотація
Піролізидинові алкалоїди (далі — ПА) є вторинними метаболітами деяких видів рослин, зокрема представників родин Boraginaceae (налічує 115 родів і близько 2500 видів), Asteraceae (1000 родів і 20000 видів) та Fabaceae (700 родів і 17 000 видів), і мають виражену гепатотоксичну, генотоксичну та потенційну канцерогенну дію. Потрапляння ПА до лікарської рослинної сировини можливе як унаслідок забруднення рослинними фрагментами представників указаних родин під час збирання, так і через горизонтальне перенесення речовин у ґрунті. У статті проаналізовані деякі властивості ПА, зокрема токсикологічні, а також механізми їх потрапляння до лікарської рослинної сировини, найпоширеніші джерела та ризики, пов’язані з використанням фітосировини, яка може містити ці сполуки. Особлива увага приділена біорізноманіттю рослин, що зростають в Україні й здатні накопичувати ПА, зокрема живокосту лікарському (Symphytum officinale), а також видам сировини, яка потенційно може бути забрудненою ПА. Оцінено ризики перехресного забруднення лікарської сировини під час збирання, сушіння, транспортування та первинної обробки. Обґрунтовано доцільність впровадження міжнародних стандартів GACP для зниження ризиків контамінації. Наведено приклади економічних наслідків забруднення продукції ПА та наголошено на необхідності комплексного підходу до контролю якості лікарської рослинної сировини. Результати досліджень указують на важливість системного контролю за вмістом ПА у лікарській рослинній сировині як на етапі процесів, пов’язаних зі збиранням дикорослих рослин, так і на етапі фармацевтичного виробництва, з метою забезпечення безпечності та ефективності фітотерапевтичних засобів.
Посилання
Danylko, R., & Kliuchevych, M. (2024). Control of pyrrolizidine alkaloids in medicinal plant raw materials. In Scientific Horizons of the 21st Century: Multidisciplinary Research: Proceedings of the International Scientific Conference (Uzhhorod, May 16–17, 2024) (p. 139).
Kopp, T., Abdel-Tawab, M., & Mizaikoff, B. (2020). Extracting and analyzing pyrrolizidine alkaloids in medicinal plants: A review. Toxins, 12(5), 320. doi: 10.3390/toxins12050320
Al-Subaie, S. F., Alowaifeer, A. M., & Mohamed, M. E. (2022). Pyrrolizidine alkaloid extraction and analysis: Recent updates. Foods, 11(23), 3873. doi: 10.3390/foods11233873
Steinhoff, B. (2019). Pyrrolizidine alkaloid contamination in herbal medicinal products: Limits and occurrence. Food and Chemical Toxicology, 130, 262–266. doi: 10.1016/j.fct.2019.05.026
Jayawickreme, K., Świstak, D., Ozimek, E., Reszczyńska, E., Rysiak, A., Makuch-Kocka, A., & Hanaka, A. (2023). Pyrrolizidine alkaloids — Pros and cons for pharmaceutical and medical applications. International Journal of Molecular Sciences, 24(23), 16972. doi: 10.3390/ijms242316972
Wiesner, J. (2022). Regulatory perspectives of pyrrolizidine alkaloid contamination in herbal medicinal products. Planta Medica, 88(2), 118–124. doi: 10.1055/a-1494-1363
Wang, W., Chen, Y., Yin, Y., Wang, X, Ye, X, Jiang, K, … Wang, Z. (2022). A TMT-based shotgun proteomics uncovers overexpression of thrombospondin 1 as a contributor in pyrrolizidine alkaloid-induced hepatic sinusoidal obstruction syndrome. Archives of Toxicology, 96(7), 2003–2019.
Tábuas, B., Cruz Barros, S., Diogo, C., Cavaleiro, C., & Sanches Silva, A. (2024). Pyrrolizidine alkaloids in foods, herbal drugs, and food supplements: Chemistry, metabolism, toxicological significance, analytical methods, occurrence, and challenges for future. Toxins, 16(2), 79. doi: 10.3390/toxins16020079
Fernández-Pintor, B., Casado, N., Morante-Zarcero, S., & Sierra, I. (2023). Evaluation of the thermal stability and transfer rate of pyrrolizidine alkaloids during the brewing of herbal infusions contaminated with Echium vulgare and Senecio vulgaris weeds. Food Control, 154, 109926. doi: 10.1016/j.foodcont.2023.109926
Steinhoff, B. (2022). Pyrrolizidine alkaloid contamination in medicinal plants: Regulatory requirements and their impact on production and quality control of herbal medicinal products. Planta Medica, 88(2), 125–129. doi: 10.1055/a1494-3623
Kakar, F., Akbarian, Z., Leslie, T., Mustafa, M. L., Watson, J., van Egmond, H. P., … Mofleh, J. (2010). An outbreak of hepatic veno‐occlusive disease in western Afghanistan associated with exposure to wheat flour contaminated with pyrrolizidine alkaloids. Journal of Toxicology, 2010, 313280. doi: 10.1155/2010/313280
Hryhora, I. M., & Solomakha, V. A. (2000). Fundamentals of phytocenology. Kyiv: Phytotsotsiocentr.
Popovych, S. Yu., Bairak, O. M., Vasheka, L. V., et al. (2018). Geobotany: Methodological aspects of research. Kyiv: Lira.
Kyrian, V. M., Hlushchenko, L. A., Tryhub, O. V., & Bohuslavskyi, R. L. (2017). Genetic resources of cultivated and wild plants of the Central Forest-Steppe of Ukraine. Genetic Resources of Plants, 2, 11–26.
Kirian, V. M., Hlushchenko, L. A., & Bohuslavskyi, R. L. (2018). Gene pool of plants of the Ukrainian Forest-Steppe. Genetic Resources of Plants, 23, 11–31.
Kyrian, V. M., Hlushchenko, L. A., Bohuslavskyi, R. L., & Hlushchenko, Yu. V. (2019). Genetic diversity of plants in the Northeastern regions of Ukraine. Plant Genetic Resources, 2(24), 26–46.
Kyrian, V. M., Hlushchenko, L. A., Hlushchenko, Yu. V., & Bohuslavskyi, R. L. (2019). Genetic resources of plants of Podillia region, Ukraine (based on the results of the 2019 expedition). Plant Genetic Resources, 3(25), 41–61.
Kyrian, V. M., Hlushchenko, L. A., & Bohuslavskyi, R. L. (2021). Genetic resources of plants in Dnipropetrovsk and Kharkiv regions. Plant Genetic Resources, 1(28), 19–35. doi: 10.36814/pgr.2021.28.02
Kyrian, V. M., Hlushchenko, L. A., & Bohuslavskyi, R. L. (2022). Genetic diversity of plants in Chernivtsi and Ternopil regions of Ukraine. Plant Genetic Resources, 1(30), 22–33. doi: 10.36814/pgr.2022.30.02
Didukh, Ya. P. (1998). Population ecology. Kyiv: Phytotsotsiocentr.
Minarchenko, V. M., & Minarchenko, O. M. (2004). Methodology for accounting plant resources (40 p.). Kyiv
Mosiakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kyiv: M. G. Kholodny Institute of Botany.
Kotov, M. I., Prokudin, Yu. N., et al. (1987). Key to higher plants of Ukraine. Kyiv: Naukova dumka.
van Dam, N. M., Verpoorte, R., & van der Meijden, E. D. (1994). Extreme differences in pyrrolizidine alkaloid levels between leaves of Cynoglossum officinale. Phytochemistry, 37(4), 1013–1016.
Popova, N. V., Lytvynenko, V. I., & Kutsanyan, A. S. (2016). Medicinal plants of the world flora: Encyclopedic reference. Kharkiv: Disa Plius.
European Pharmacopoeia (12th ed.). (2025). Strasbourg: EDQM.
State Pharmacopoeia of Ukraine. (2nd ed.). (2020). Kharkiv: SE “NEFC”.
Kotov, A. H., Kotova, Ye. Ye., & Sokolova, O. O. (2021). Atlas of illustrations for methods of identification of medicinal plant raw materials in the national monographs of the State Pharmacopoeia of Ukraine.
European Medicines Agency. (2006). Guideline on good agricultural and collection practice (GACP) for starting materials of herbal origin. London.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
