Діагностика сили взаємодії в маркетинговій бізнес-системі
Анотація
Мета. Основною метою написання даної статті є вдосконалення методичних підходів до діагностики рівня взаємодії різних елементів маркетингової бізнес-системи.
Методика. У ході підготовки матеріалів статті використані: методи аналізу і синтезу (для уточнення понятійного апарату щодо трактування «маркетингової бізнес-системи»), експертних оцінок (для діагностики рівня стійкості бізнес-систем роздрібних торговельних мереж з продажу продуктів харчування), GAP-аналізу (для розрахунку стратегічного розриву в сприйнятті елементів стійкості маркетингової бізнес-системи досліджених роздрібних торгових мереж).
Результати. В ході проведених досліджень розроблено авторське визначення маркетингової бізнес-системи як добровільної угоди між елементами ринкового простору, і їх взаємодії, яке включає обмін, розподіл, спільну розробку продуктів, технологій, послуг, їх реалізацію на взаємовигідній довгостроковій основі. З метою оцінки сили стійкості бізнес-систем роздрібних торговельних мереж з продажу продуктів харчування «Амстор», «Обжора», «АТБ», «Бруснічка» сформовано перелік параметрів, їх визначень, і проведена експертна оцінка елементів переліку їх персоналом та споживачами.
Наукова новизна. Розширення та доповнення існуючих методичних підходів до діагностики рівня розвитку бізнес-системи, що базується на застосуванні методу експертної оцінки, яка на відміну від існуючих припускає діагностику параметрів сили взаємодії в біполярному просторі відповідно до характеристикою бізнес-системи, що об'єднує як внутрішніх, так і зовнішніх клієнтів .
Практична значимість. Удосконалення маркетингового інструментарію управління силою взаємодії бізнес-систем, спрямованого на прогнозування тривалості та вигідності ділових контактів в координатах «фірма-клієнт».
ключові слова: маркетинг, бізнес-система, торговельні підприємства, взаємодії, продукти харчування.
Посилання
Аакер Д. Стратегическое рыночное управление/ Д.Аакер: Пер. с англ./ Под ред. Ю.Н.Каптуревского. - СПб.: Питер, 2002. - 544 с.
Азарян Е.М. Стратегические альянсы: понятие, сущность и структурные элементы /Е.М. Азарян, М.Д. Крамчанинова// Маркетинг: теория и практика. Сб. науч. раб. Восточноукр.нац. ун-т им. В.Даля. - Луганск: ВНУ им.Даля, 2005. -С. 5-12.
Азарян Е.М.,Криковцев А.А. Современная концепция интегрированных маркетингових взаимодействий в маркетинге.- Вісник Тернопільського національного економічного університету.Вип.5-2, 2011.-С.325-330
Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И.Ансофф. – СПб.: Питер Ком, 1999.-416с.
Бажин И.И. Исследование систем управления/ И.И.Бажин : Компакт -учебник. - X.: Консум, 2004. - 336 с.
Бородин А. Этапы формирования стратегического потенциала предприятия /А.Бородин // Проблемы теории и практики управления.- 2003. -№6. – С.95-102.
Верба В.А. Проблеми ідентифікації компетенцій підприємства / В.А. Верба, О.М. Гребешкова // Проблеми науки. -2004. - №7. - С.23-28.
Гаррет Б., Дюссож П. Стратегические альянсы/ Б.Гаррет,П.Дюссож: Пер. С нгл.. – М.: ИНФРА-М, 2002. – XX, 332 с.
Гибас Д.Д., Рейли Д. Деловые отношения с покупателями / Д.Д.Гибас, Д.Рейли. – М.: Амалфея, 2008. – 272 с.
Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика /В.Я.Кардаш . - К., 2002 . - 266с.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).