Аналіз аутсорсингу інформаційної безпеки підприємства

Автор(и)

  • Олександра Ликова Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, г. Донецк, Украина, Україна

Анотація

Мета. Метою статті є аналіз аутсорсингу інформаційних технологій в частині інформаційної безпеки торговельного підприємства.

Методика. У процесі дослідження використано: методи теоретичного узагальнення і порівняння, аналізу і синтезу (для уточнення змісту поняття «аутсорсинг інформаційної безпеки»).

                Результати. На підставі проведеного дослідження визначено поняття аутсорсингу інформаційної безпеки торговельного підприємства, сформульовані основні компоненти функціонування систем захисту інформації, зокрема DLP-систем (Data Loss Prevention). Також окреслені основні переваги та проблеми аутсорсингу, сформульовані критерії вибору компанії-аутсорсера, що здійснюватиме комплекс заходів з організації інформаційної безпеки.

Наукова новизна. Уточнено понятійний апарат аутсорсингу інформаційної безпеки торговельного підприємства, удосконалено науково-методичний підхід щодо критеріїв вибору компанії-аутсорсера в частині  захисту комерційної інформації, упередження проблем, пов’язаних з несанкціонованим витоком даних, що сприятиме посиленню інформаційної безпеки торговельного підприємства.

Практична значимість. Отримані результати спрямовані на оптимізацію системи захисту комерційної інформації, посилення інформаційної безпеки торговельного підприємства. Інфраструктура інформаційних систем торговельних мереж має свої специфічні особливості - масштабність і велику територіальну розподіленість, що може призвести до втрати важливих даних. То ж для забезпечення інформаційної безпеки обґрунтована необхідність залучення зовнішніх спеціалістів аутсорсингової компанії.

Ключові слова: інформаційна безпека, аутсорсинг, системи захисту інформації, DLP-системи.

Посилання

Закон України «Про інформацію» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.

Про захист інформації в автоматизованих системах : закон України [прийнято ВР 5.07.1994 р.] // Закони України. – 1997. – Т. 7.

Михайлов Д.М. Аутсорсинг. Новая система организации бизнеса: учебное пособие / Д.М. Михайлов. – М: КНОРУС, 2009. - 256 с.

Готтшальк П. ИТ-аутсорсинг: построение взаимовыгодного сотрудничества / П. Готтшальк, Х. Солли-Сетер; пер. с англ. А. Петров, А.Сатунин. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 390 с.

Аникин Б.А. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента / Б.А. Аникин, И.Л. Рудая. – М.:Инфра-М, 2006. – 288 с.

Спарроу Э. Успешный IT-аутсорсинг / Э. Спарроу; пер. с англ. Ю.Алабина. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. – 288 с.

Годин В.В. Управление информационными ресурсами: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 17 / В.В. Годин, И.К. Корнеев– М.: ИНФРА-М, 2000. – 352 с.

Курило А.П. Аудит информационной безопасности / А.П.Курило, С.Л. Зефиров, В.Б. Голованов и др. – М.: Издательская группа «БДЦ-пресс», 2006. – 304 с.

Шиверский А.А. Защита информации: проблемы теории и практики. – М.: Юристъ, 1996. – 112 с.

Лаврухин А. Аутсорсинг информационной безопасности – «за» и «против» // CONNECT. – 2012. - № 11. - С. 62-63

Опубліковано

2013-01-08

Номер

№ 35 (2013): Торгівля і ринок України вип. 35

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).