СПЕЦИФІКА ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНОЇ СПІВДІЇ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУБʼЄКТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119516Ключові слова:
субʼєктність особистості, міждисциплінарність, інтердисциплінарна співдія, полінауковість, цілісність наукового знання, системність, педагогічна реальністьАнотація
ГАЛЯН Олена – кандидат психологічних наук, доцент, докторант кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, Україна (halyane@ukr.net)
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6070-9669
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/E-9369-2016
DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.119516
Бібліографічний опис статті: Галян, О. (2018). Специфіка інтердисциплінарної співдії в інтерпретації субʼєктності особистості як педагогічної реальності. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 6/38, 105–115. doi: 10.24919/2313-2094.6/38.119516.
Історія статті
Одержано: 12 вересня 2017
Прорецензовано: 20 листопада 2017
Подано до редакції: 15 лютого 2018
Доступ он-лайн: 5 квітня 2018
Анотація. У статті обґрунтовано важливість співдії різних галузей знання у поясненні феноменів, які на етапі постнекласичної науки потребують переосмислення, зокрема субʼєктності. Визначено, що інтердисциплінарний підхід до наукового аналізу педагогічної реальності розширює межі розуміння сутності субʼєктності школяра, асимілюючи нові дискурси, та уможливлює її розуміння у між-, інтер-, крос- та трансдисциплінарному підходах. З цією метою проаналізовано внесок істориків, культурологів, філософів, психологів і соціологів у дослідження субʼєктнісної сутності особистості. Конкретизовано зміст субʼєктності школяра як педагогічного феномену.
Посилання
Arshinov, V.I., & Lepskiy, V.E. (2010). Subyektnost v kontekste etapov razvitiya nauki (ot klassicheskoy k postneklassicheskoy nauke) [Agency in the context of the stages of the development of science (from classical to post-non-classical science]. Problema sborki subyektov v postneklassicheskoy nauke – The problem of assembling subjects in post-nonclassical science (pp. 52–58) [in Russian].
Dichek, N.P. (2014). Metodolohichni aspekty modernizatsii vitchyznianykh istoryko-pedahohichnykh doslidzhen [Methodological aspects of modernization of national historical and pedagogical researches]. Pedahohika i psykholohiia – Pedagogy and psychology, 2, 67–75 [in Ukrainian].
Karpenko, Z.S. (2006). Kartohrafiia intehralnoi subiektnosti: post-postmodernistskyi proekt [Cartography of integral agency: post-postmodern project], Liudyna. Subiekt. Vchynok: filosofsko-psykholohichni studii – Human. Subject. Action: philosophical and psychological studies (pp. 157–177) [in Ukrainian].
Kvas, O. (2016). Problema formuvannia obrazu dytynstva v sotsialno-humanitarnykh doslidzhenniakh [Problem of childhood image formation in social-humanitarian researches]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 2/34, 91–100 [in Ukrainian].
Kodzhaspirova, G.M., & Kodzhaspirov, A.Yu. (2005). Slovar po pedagogike [Dictionary of Pedagogy]. Moskva: IKTs «MarT» [in Russian].
Kopnin, P.V. (1968). Logicheskie osnovy nauki [The logical foundations of science]. Kiev: Naukova dumka [in Russian].
Nahorna, L.P. (2014). Istorychna kultura: kontsept, informatsiinyi resurs, refleksyvnyi potentsial [Historical culture: concept, information resource, reflexive potential]. Kyiv: IPiNND [in Ukrainian].
Onyshchenko, V.D. (2014). Fundamentalni pedahohichni teorii [Fundamental pedagogical theories]. Lviv: Norma [in Ukrainian].
Pelipenko, A.A. (2013). Dvoynaya subyektnost istorii [Double agency of history]. Retrieved from http://apelipenko.ru [in Russian].
Skotna, N.V. (2005). Osoba v rozkolotii tsyvilizatsii: osvita, svitohliad, dii [A person in a split civilization: education, world outlook, actions]. Lviv: Ukrainski tekhnolohii [in Ukrainian].
Snopkova, E.I. (2015). Aktualnost mezhdistsiplinarnogo podkhoda v pedagogicheskikh issledovaniyakh: nauchnoe obosnovanie [The relevance of the interdisciplinary approach in pedagogical research: the scientific justification]. Integraciya obrazovaniya – Integration of education, 19 (1), 111–117 [in Russian].
Fedorova, O.V. (2014). A i B sideli na trube, ili mezhdistsiplinarnost kognitivnykh issledovaniy [A and B were sitting on a pipe, or the interdisciplinarity of cognitive studies]. Logos – Logos, 1, 19–34 [in Russian].
Frodeman, R., Klein, T.J., & Mitcham, C. (Eds.). (2010). The Oxford handbook of interdisciplinarity. Oxford: Oxford University Press [in English].
Gurycka, A. (Ed.). (1989). Podmiotowość w doświadczeniach wychowawczych dzieci i młodzieży [Agency in educational experiences of children and adolescents]. Warszawa: Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego [in Polish].
Könings, K., Bovill, C., & Woolner, P. (2017). Towards an interdisciplinary model of practice for participatory building design in education. European Journal of Education, 52, 306–317. doi: 10.1111/ejed.12230 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія “Педагогіка”
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
