DEVELOPMENT OF CHILD SCIENCES IN UKRAINE IN THE EARLY 20th CENTURY
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.192167Ключові слова:
науки про дитину, педологія, напрями вивчення дитини, дитинознавство, розвиток і виховання дитиниАнотація
ФЕДОРОВИЧ Анна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, Україна
E-mail address: f_anna_v@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6289-5039
ResearcherID: https://publons.com/researcher/1967804/anna-fedorovych/
ЧЕПІЛЬ Марія – доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100, Україна
E-mail address: chepilmaria@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2215-3994
ResearcherID: https://publons.com/researcher/2354679/marija-czepil/
To cite this article: Fedorovych, A., & Chepil, M. (2020). Development of child sciences in Ukraine in the early 20th century. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 47‒61. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.192167
Article history
Received: December 3, 2019
Received in revised form: January 15, 2020
Accepted:March 11, 2020
Available online: April 28, 2020
Journal homepage:
p-ISSN 2313-2094
e-ISSN 2413-2039
© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).
У статті зосереджено увагу на історії становлення наук про дитину в Україні; висвітлюється послідовність виникнення педологічного руху, який був поширений на початку ХХ ст. у всьому світі; розглядаються наукові витоки знань про дитину і на цій основі характеризуються підходи, що визначали напрями досліджень у цій сфері. З’ясовано, що виокремлення педологічного напряму спричинили два наукові фактори: з одного боку, вчені поглиблювали психолого-педагогічні експериментальні знання, шукаючи шляхи удосконалення педагогічного процесу, методик та технологій навчання; з іншого – досягнення природознавчих наук активізували дослідження людини, що також зумовило увагу до періоду дитинства. Початок ХХ ст. означений плюралізмом думок, підходів, напрямів вивчення дитини. Фахівці різних наукових галузей намагалися пояснити особливості її фізичного, психічного, духовного, соціального розвитку, особливу увагу надаючи виявленню патологій. Педологія синтезувала усі найважливіші наукові студії та здобутки, що стосувалися вивчення розвитку особистості дитини. Визначальним був вплив цієї науки на подальший розвиток педагогіки, психології, дефектології. Доведено, що найбільшого злету педологія досягла в 20-ті рр. ХХ ст. Її зміст характеризувався психологічними, анатомо-фізіологічними, біологічними і соціологічними підходами до розвитку дитини. В Україні сутність наук про дитину розширювалася завдяки культурно-історичному підходу. Акцентовано на тому, що джерелом сучасних наук про дитину (дитячої психології, педагогічної психології, соціальної педагогіки, спеціальної педагогіки і психології, педевтології, шкільної гігієни, етнографії дитинства, генетичної психології, дитячої психіатрії, психології праці, біології поведінки людини та ін.) є педологія.
Посилання
Ananin, S. (1923). Pedologiya [Paedology]. Put prosveshcheniya – The path of enlightenment, 4, 39–54 [in Russian].
Baldwin, D. (1911). Dukhovnoye razvitiye detskogo individuuma i chelovecheskogo roda. Metody i protsessy [Spiritual development of a child’s individual and human race. Methods and processes]. Transl. from English. Moscow: Moscow Book Publishing [in Russian].
Bekhterev, V. (1927). Ob obshchestvennom vospitanii detey rannego vozrasta [About public education of young children]. Revolyutsiya i kultura – Revolution and culture, 1, 39–41 [in Russian].
Blonskiy, P. (1934). Pedologiya [Paedology]. Moscow: GUP [in Russian].
Bolotnikova, I. (2004). Rozvytok ideyi tsilisnoho doslidzhennya dytyny v ukrayinskiy pedolohiyi 20 – 30-kh rokiv XX stolittya [The development of the idea of a holistic study of the child in the Ukrainian paedology of the 1920s and 1930s]. (Doctor’s thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Byford, A. (2016). V.M. Bekhterev in Russian Child Science, 1900s – 1920s: “objective psychology” / “reflexology” as a scientific movement. Journal of the History of the Behavioral Sciences, 52, 99–123. doi: https://doi.org/10.1002/jhbs.21775.
Chamberlain, A. (1911). Ditya. Ocherki po evolyutsii cheloveka [Child. Essays on human evolution]. Transl. from English. Moscow: MIZ [in Russian].
Chepiha, Ya. (2003). Pedolohiya, abo nauka pro ditey [Paedology, or the science of children]. In L. Berezivska (Ed.), Malovidomi pershodzherela ukrayinskoyi pedahohiky (druha polovyna XIX – XX st.) – Little-known primary sources of Ukrainian pedagogy (second half of 19th – 20th centuries) (pp. 208–212). Kyiv: Naukovyy svit [in Ukrainian].
Drummond, V. (1910). Vvedeniye v izucheniye rebenka [Introduction to the study of the child]. Transl. from English. Moscow: Moscow Book Publishing [in Russian].
Hall, S. (1912). Sobraniye statey po pedologii i pedagogike [Collection of articles on pedology and pedagogy]. Moscow: Moscow Book Publishing [in Russian].
Kostyuk, H. (1933). Pedolohiya: pidruchnyk dlya pedahohichnykh tekhnikumiv [Paedology: a textbook for pedagogical technical schools]. Kyiv: Radyanska shkola [in Ukrainian].
Kvas, O. (2011). Periodyzatsiya rozvytku psykhiky dytyny u psykholoho-pedahohichnykh doslidzhennyakh S. Baleya [Periodization of child’s psyche development in psychological and pedagogical research of S. Baley]. Molod i rynok – Youth and Market, 10, 42–47 [in Ukrainian].
Lay, V. (1905). Eksperimentalnaya didaktika [Experimental didactics]. Transl. from English. Saint Petersburg: Published by N.P. Karbasnikov [in Russian].
Lazurskiy, A. (1904). Programma issledovaniya lichnosti [Program of the study of personality]. Vestnik psikhologii, kriminalnoy antropologii i gipnotizma – Journal of Psychology, Criminal Anthropology and Hypnotism, 9, 686–709 [in Russian].
Luparenko, S. (2015). Pytannya dytynstva u vitchyznyaniy pedahohitsi XX stolittya: teoriya ta praktyka [Issues of childhood in the national pedagogy of the twentieth century: theory and practice]. Kharkiv: H.S. Skovoroda KhNPU [in Ukrainian].
Meyman, E. (1914). Lektsii po eksperimentalnoy pedagogike. T. 1: Fizicheskoye i dukhovnoye razvitiye detey [Lectures on experimental pedagogy. Vol. 1: Physical and spiritual development of children]. N. Vinogradov (Ed.); Transl. from German. Moscow: Mir [in Russian].
Molozhavyy, S. (1924). Programma izucheniya povedeniya rebenka ili detskogo kollektiva [A program for studying the behavior of a child or a children’s collective]. Moscow: OMPTG Publishing House [in Russian].
Muzychenko, O. (1918‒1919). Reforma shkoly chy shkilna reformatsiya? [School reform or school reformation?]. Vilna ukrayinska shkola – Free Ukrainian school, 4, 201–207 [in Ukrainian].
Nechaev, A. (1907). Kurs lektsiy po pedagogicheskoy psikhologii, chitannyy na letnikh pedologicheskikh kursakh v Sankt-Peterburge [Course of lectures on pedagogical psychology, read at summer pedological courses in St. Petersburg]. Saint Petersburg: Lithography by Yu. Semechkina [in Russian].
Ohiyenko, I. (1918). Ukrayinska kultura. Korotka istoriya kulturnoho zhyttya ukrayinskoho naroda: kurs, prochytanyy v Ukrayinskomu natsionalnomu universyteti [The Ukrainian culture. A brief history of the cultural life of the Ukrainian people: a course read at the Ukrainian National University]. Kyiv: Publishing House of E. Cherepovsky Bookstore [in Ukrainian].
Preyer, T. (1891). Dusha rebenka [The soul of a child]. Saint Petersburg: Published by A.E. Riabchenko [in Russian].
Rossolimo, G. (1911). Obshchaya kharakteristika psikhologicheskikh profiley [General characteristics of psychological profiles]. Moscow: Typography of KL Menshov [in Russian].
Rusova, S. (1996). Vybrani pedahohichni tvory [Selected pedagogical works]. Kyiv: Osvita [in Ukrainian].
Sikorskiy, I. (1901). Dusha rebenka: s kratkim ocherkom dalneyshey psikhicheskoy evolyutsii [The soul of the child: with a brief outline of further psychic evolution]. Saint Petersburg: Print. M.M. Stasyulevich [in Russian].
Siropolko, S. (1919). Zavdannya novoyi shkoly [Tasks of the new school]. Nova Ushytsia in Podillya: Book Publishing of PGNU [in Ukrainian].
Smolinchuk, L. (2008). Naukovo-pedahohichnyy dorobok Oleksandra Samiylovycha Zaluzhnoho (1886–1938) [The scientific and pedagogical achievements of Alexander Zaluzhny (1886–1938)]. (Candidate’s thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Sukhomlynska, O. (Ed.). (1996). Narysy istoriyi ukrayinskoho shkilnytstva (1905 – 1933) [Essays on the history of Ukrainian schooling (1905 – 1933)]. Kyiv: Zapovit [in Ukrainian].
Trynus, O. (2012). Osvitnya diyalnist Oleksandra Muzychenka [Educational activity of Olexandr Muzychenko]. Zhytomyr: NAPNU [in Ukrainian].
Vygotskiy, L. (1928). Razvitiye trudnogo rebenka i yego izucheniye [Development of a difficult child and its study]. In A. Zalkind (Ed.), Osnovnyye problemy pedologii v SSSR: (tezisy Pervogo Vserossiyskogo Paedologicheskogo Kongressa (27.12.1927 – 3.01.1928)): sbornik dokladov i tezisov nauchnoy konferentsii – The main problems of Paedology in the USSR: (Abstracts of the First All-Russian Pedagogical Congress (27.12.1927 – 3.01.1928)): a collection of reports and abstracts of a Scientific Conference (pp. 132–136). Moscow [in Russian].
Yanchenko, T. (2013). Rozvytok pedolohiyi yak naukovoyi haluzi u SShA ta Zakhidniy Yevropi u kintsi XIX – na pochatku XX st.: dzhereloznavchyy aspekt [The development of paedology as a science in the United States and Western Europe in the late nineteenth and early twentieth centuries: the source aspect]. Pedahohichnyy dyskurs – Pedagogical discourse, 15, 782–787 [in Ukrainian].
Yanchenko, T. (2017). Vytoky ta zasady naukovoho rozvytku ta praktychnoho vtilennya pedolohiyi v Ukrayini [Origins and principles of scientific development and practical implementation of paedology in Ukraine]. (Doctor’s thesis). Kyiv [in Ukrainian].
Zalkind, A. (1934). Pedologiya: uchebnik dlya doshkolnykh otdeleniy pedagogicheskikh tekhnikumov [Pedology: a textbook for preschool departments of pedagogical colleges]. Moscow: Uchpedgiz [in Russian].
Zaluzhnyy, O. (1926). Metody vyvchennya dytyachoho kolektyvu. Vstup do pedahohiky kolektyvu [Methods of studying the children’s collective. Introduction to the collective pedagogy]. Kharkiv: Knyhospilka [in Ukrainian].
Zaluzhnyy, O. (1933). Pedolohiya: pidruchnyk dlya pedahohichnykh instytutiv [Paedology: a textbook for pedagogical institutes]. Kharkiv: Radyanska shkola [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Людинознавчі студії. Серія Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
