INTERCULTURAL COMPETENCE IN FOREIGN LANGUAGE TEACHING
DOI:
https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164457Ключові слова:
міжкультурна компетентність, міжкультурна комунікація, навчання іноземної мови, шкала Лікерта, позитивно налаштовані вчителі, негативно налаштовані вчителі, анкетаАнотація
ПРИШЛЯК Оксана – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. Кривоноса, 2, Тернопіль, 46024, Україна
E-mail address: pryshlyak_o@yahoo.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3108-502X
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/F-3895-2019
ЛУПАК Наталя – кандидат філологічних наук, доцент кафедри педагогіки і методики початкової та дошкільної освіти, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, вул. Кривоноса, 2, Тернопіль, 46024, Україна
E-mail address: lupak@elr.tnpu.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7868-8771
ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/I-7018-2018
Бібліографічний опис статті: Пришляк, О., & Лупак, Н. (2019). Intercultural competence in foreign language teaching. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 8/40, 185–200. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164457.
Історія статті
Одержано: 12 січня 2019
Прорецензовано: 14 лютого 2019
Подано до редакції: 18 лютого 2019
Доступ он-лайн: 22 квітня 2019
Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/
p-ISSN 2313-2094
e-ISSN 2413-2039
© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).
Анотація. У статті розкрито розуміння міжкультурної компетентності у викладанні іноземної мови. Навчання культури у процесі викладання іноземної мови залишається невирішеною проблемою протягом багатьох років. Актуальність дослідження полягає у визначенні готовності викладачів англійської мови до формування міжкультурної компетентності на уроках англійської мови в школі. Викладачі іноземної мови є першими людьми, які знайомлять учнів з мовним та культурним розмаїттям світу, відкривають свідомість дитини для знань про інші культурні реалії, традиції, моделі поведінки, цінності тощо. Важливість формування полікультурної свідомості учнів пов'язано не тільки з країнами, мова яких вивчається, а й з іншими культурами, представники яких можуть спілкуватися іноземною мовою.
Однак, готовність вчителів іноземних мов до вирішення сучасних проблем суспільства, пов՚язаних з розвитком міжкультурної компетентності учнів, недостатньо висвітлена у професійній педагогічній освіті.
Автори дослідили рівень готовності вчителів іноземної мови до формування міжкультурної компетентності учнів. У процесі дослідження було проаналізовано відповіді 78 вчителів іноземної мови з чотирьох областей (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська та Чернівецька області) за допомогою анкети. Дослідження показує розуміння вчителями поняття міжкультурної компетентності та культури, ставлення до формування міжкультурної компетентності, впровадження, та застосування на практичних заняттях з іноземної мови. У статті розкрито ставлення викладачів англійської мови до формування міжкультурної компетентності у процесі викладання іноземної мови. У результаті проведеного дослідження виявлено два профілі вчителів, іноземної мови – перші інтегрують культурну складову у навчання іноземної мови, другі не підтримують цю практику.
Посилання
Alred, G., & Byram, M. (2010). Becoming an intercultural mediator: a longitudinal study of residence abroad. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 23 (5), 339–352.
Atay, D. (2005). Reflections on the cultural dimension of language teaching. Language and Intercultural Communication, 5 (3, 4), 222–237.
Atay, D., Kurt, G., Camlibel, Z., Ersin, P., & Kaslioglu, O. (2009). The role of intercultural competence in foreign language teaching. Inonu University. Journal of the Faculty of Education, 10 (3), 123–135.
Aguilar, M. (2007). Dealing with intercultural communicative competence in the foreign language classroom. In E.A. Alcôn Soler & M.P. Safont Jordà (Eds.), Intercultural language use and language learning. Dordrecht, The Netherlands: Springer.
Barrett, M. (2018). How schools can promote the intercultural competence of young people. European Psychologist, 23 (1), 93–104. doi: 10.1027/1016-9040/a000308.
Belz, J. (2005). Intercultural questioning, discovery and tension in internet-mediated language learning partnerships. Language and Intercultural Communication, 5 (1), 3–39.
Belz, J. (2002). Social dimensions of telecollaborative language study. Language Learning and Technology, 6 (1), 60–81.
Borg, S. (2003). Teacher cognition in language teaching: a review of research on what language teacher think, know, believe, and do. Language Teaching, 26 (2), 81–109.
Brown, H. (2000). Principles of Language Learning and Teaching (4th ed.). London: Longman Pearson Education Limited.
Byram, M., & Morgan, C. (Eds.). (1994). Teaching-and-Learning-Language-and-Culture. Clevedon: Multilingual Matters.
Byram, M. (1997). Teaching and assessing intercultural communicative competence. Philadelphia: Multilingual Matters Ltd.
Calderhead, J. (1996). Teachers: Beliefs and Knowledge. D. Berliner, R. Calfee (Eds.), Handbook of Educational Psychology (pp. 709–725). New York: Simon & Schuster Macmillan.
Corbett, J. (2003). An Intercultural Approach to English Language Teaching. Clevedon: Multilingual Matters.
Cushner, K., & Mahon, J. (2009). Intercultural competence in teacher education – Developing the intercultural competence of educators and their students. In D. Deardorff (Ed.), The Sage Handbook of Intercultural Competence (pp. 304–320). Los Angeles: Sage.
Deardorff, D. (2006). Identification and assessment of intercultural competence as a student outcome of internationalization. The Journal of Studies in International Education, 10 (3), 241–266. doi: 10.1177/1028315306287002.
Deardorff, D. (2009). Synthesizing conceptualizations of Intercultural Competence: A summary and emerging themes. In D. Deardorff (Ed.), The Sage Handbook of Intercultural Competence (pp. 264–270). Los Angeles: Sage.
Dogancay-Aktuna, S. (2005). Intercultural communication in English language teacher education. English Language Teaching, 59 (2), 99–107. doi: 10.1093/eltj/cci023.
Furstenberg, G., Levet, S., English, K., & Maillet, K. (2001). Giving a virtual voice to the silent language of culture: The Cultura project. Language Learning and Technology, 5 (1), 55–102.
Kim, Young Yun. (2007). Ideology, identity, and intercultural communication: an analysis of differing academic conceptions of cultural identity. Journal of Intercultural Communication Research, 36 (3), 237–253. doi: 10.1080/17475750701737181.
Kramsch, C. (2000). Context and culture in language teaching. Oxford: Oxford University Press.
Kramsch, C. (2005). Post 9/11: Foreign languages between knowledge and power. Applied Linguistics, 26 (4), 545–567.
Liaw, Meei-ling. (2006). E-Learning and the development of intercultural competence. Language Learning and Technology, 10 (3), 49–64.
Liu, Kai Li. (2016). Exploring intercultural competence through an intercultural extracurricular activity in Thaiwan. Journal of Language and Cultural Education, 4 (1), 99–109. doi: 10.1515/jolace-2016-0008.
Nemati, A., Marzban, A., & Maleki, E. (2014). The role of intercultural competence in foreign language teaching. International Journal of Language and Linguistics. Special Issue: Innovations in Foreign Language Teaching, 2 (6-1), 8–12. doi: 10.11648/j.ijll.s.2014020601.12.
Omaggio-Hadley, A. (2001). Teaching language in context. Boston, MA: Heinle & Heinle.
Reitenauer, V., Cress, C., & Bennett, J. (2005). Creating cultural connections: Navigating difference, investigating power, unpacking privilege. In C. Cress, P. Collier, & V. Reitenauer (Eds.), Learning through serving: A student guidebook for service-learning across the disciplines. Sterling: Stylus.
Sercu, L. (2004). Assessing Intercultural competence: a framework for systematic test development in foreign language education and beyond. Intercultural Education, 15 (1), 73–89.
Sercu, L., Bandura, E., Castro, P., Davcheva, L., Laskaridou, C., Lundgren, U., Del Carmen Méndez García, M., & Ryan, P. (2005). Foreign language teachers and intercultural competence: An international investigation. Buffalo: Multilingual Matters Ltd.
Sercu, L. (2006). The foreign language and intercultural competence teacher: The acquisition of a new professional identity. Intercultural Education, 17 (1), 55–72. doi: 10.1080/14675980500502321.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Людинознавчі студії. Серія "Педагогіка"
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Розробляючи положення видавничої політики збірника фахового наукового видання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Людинознавчі студії. Серія Педагогіка, редакція спиралась на рекомендації Комітета з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), досвід роботи українських і закордонних наукових товариств, організацій та редакцій наукових видань, а також керувалась Етичним кодексом ученого України. Суспільство має бути впевненим у чесності науковців та достовірності результатів їхніх досліджень. На жаль, в багатьох країнах спостерігалися серйозні порушення етики, які підірвали авторитет науки та довіру суспільства до вчених. Щоб запобігти такому розвиткові подій в Україні, всі науковці мають усвідомлювати важливість високоетичної поведінки та свою відповідальність за формування громадської думки щодо науки.
Етичні зобов’язання авторів
- Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості. Автори повинні представити свої результати чітко та однозначно, так що їхні висновки можуть бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
- Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
- Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
- Недопустимим є представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
- Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
- Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
- Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог APA.
- Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання вимог редакції.
Угода про публікацію та авторські права
Ця угода про публікацію та авторські права («Угода») регулює процедуру подання рукопису праці під назвою _______________________________________________________
Сторонами цієї Угоди є:
________________________________________ (одноосібно або у співавторстві, далі – «Автор»)
та Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, видавець та власник авторських прав на збірник Людинознавчі студії. Серія Педагогіка в особі ректора п. Скотної Н.В. (далі – «Видавець»).
1. ЛІЦЕНЗІЯ НА ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
a) Автор надає Видавцю безоплатну глобальну невиключну ліцензію на публікацію, відтворення, демонстрацію, розповсюдження та використання Статті у довільній формі та на будь-якому носії, повністю або частково, окремо або як частини колективної праці, у тому числі, невиключну ліцензію на публікацію Статті у випуску Публікації, копіювання та розповсюдження індивідуальних передруків Статті, відтворення Статті у повному обсязі в інших публікаціях та відтворення і розповсюдження Статті або анотації до неї у комп'ютерних системах пошуку інформації. Автор зберігає всі авторські права на Статтю (або частину, написану Автором) та всі інші права, які прямо не згадані у цій Угоді.
б) Автор надає Видавцю право передавати на умовах субліцензії або в інший спосіб будь-які ліцензії, надані Видавцю відповідно до цієї Угоди.
в) Повторна публікація. Автор зобов’язаний вимагати згадування Видавця як першовидавця Статті при перевиданні її у будь-якій іншій публікації за згодою Автора. Якщо Видавець уповноважує будь-яку іншу сторону перевидати Статтю згідно з умовами пунктів 1 (а) та 1 (б) цієї Угоди, Видавець зобов’язаний вимагати, щоб ця сторона гарантувала згадування Автора як Автора Статті.
2. РЕДАГУВАННЯ СТАТТІ
Автор дає згоду на редагування Видавцем Статті відповідно до вимог Публікації. У тій мірі, у які правки Видавця прирівнюються до об’єктів інтелектуальної власності, Видавець надає всі права на такі правки Автору. Видавець погоджується на публікацію Статті за умови, що Стаття, у її кінцевому вигляді, є прийнятною як для Автора, так і для Видавця.
3. ГАРАНТІЇ
a) Автор гарантує, що, наскільки йому відомо, Стаття не принижує людської гідності, не посягає на приватне життя і жодним іншим чином не порушує прав людини. Автор зобов'язується звільнити і убезпечити Видавця від таких претензій.
б) Автор гарантує, що Автор має усі необхідні повноваження для підписання цієї Угоди та надання ліцензій, передбачених цією Угодою.
в) Автор гарантує, що Стаття, надана Видавцю, не була опублікована раніше.
4. ТЕРМІН ДІЇ
a) Ця Угода залишається чинною упродовж терміну дії авторських прав на Статтю відповідно до законів про захист авторських прав у кожній країні.
5.ГОНОРАР
Автор погоджується та визнає, що Автор не отримає жодної оплати від Видавця за використання Статті або ліцензій, наданих відповідно до цієї Угоди, за винятком випадків, якщо протилежне погоджено у письмовій формі в окремому порядку. Видавець публікує Статтю та надає Автору переплетений збірник зі Статею в усталеному форматі. Автор має можливість замовити додаткові копії за свій рахунок до того моменту, як Публікація, в якій міститься Стаття, потрапить в друк.
6. ПОВНОТА УГОДИ
Ця Угода замінює всі без винятку інші угоди, усні або письмові, між Автором та Видавцем щодо предмета цієї Угоди. Ця Угода містить усі гарантії та домовленості між сторонами стосовно Статті, і кожна сторона визнає, що не існує жодних інших тверджень, спонукань, обіцянок чи угод з боку або від імені будь-якої зі сторін, за винятком гарантій та домовленостей, що містяться у цій Угоді.
Автор(и):_________ Ректор: Скотна Н.В.,ДДПУ ім. Івана Франка
Підпис:___________ Підпис:______________________
Дата:_____________ Дата:________________________
