Динаміка забруднення <sup>137</sup>Cs деяких компонент екосистем Шацького національного природного парку
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2015.37.146-153Ключові слова:
Радіоактивне забруднення, радіоцезій, питома активність, щільність забруднення ґрунту, коефіцієнт переходуАнотація
Представлені результати досліджень зміни протягом 1994-2012 рр. забруднення радіоактивним цезієм ґрунтів, деяких видів ягідних рослин та грибів з території Шацького національного природного парку. Відзначено малий вплив процесів міграції радіонукліда на зменшення його вмісту у приповерхневому шарі ґрунтів парку. Основну роль тут відіграє його природний розпад. Забруднення рослин 137Cs зменшується швидше, ніж ґрунтів, на яких вони зростають, і пов’язане зі зменшенням доступності присутнього у прикореневому шарі ґрунту радіонукліда до засвоєння його рослинами через закріплення на ґрунтових комплексах. Темпи зменшення вмісту радіоцезію в листі чорниці з часом більш ніж у два рази перевищують аналогічний показник для ґрунту, на якому рослини зростають. Аналогічна тенденція щодо забруднення радіонуклідом грибів не відмічена.
Посилання
Сельскохозяйственная радиоэкология /Под ред. Р.М.Алексахина, Н.А.Корнеева (М.: Экология, 1992).
Пути миграции искусственных радионуклидов в окружающей среде. Радиоэкология после Чернобыля: Пер. с англ. / Под ред. Ф. Уорнера и Р. Харрисона. – (М.: Мир, 1999).
Прикладна радіоекологія лісу / Під ред. В.П.Краснова (Житомир: «Полісся», 2007).
Переволоцкий А. Н. Распределение 137Cs и 90Sr в лесных биогеоценозах.– Гомель: РНИУП “Ин-т радиологии”, 2006).
Орлов А.А. Аккумуляция техногенных радионуклидов дикорастущими ягодными растениями лесов // Чернобыль. Дайджест ’98–2000. Вып.6. /Под общ. ред. Н.А.Картеля. (Минск, 2001).
Kenigsberg Y.E., Buglova E.E. In: Belarus-Japan Symposium “Acute and Late Consequences of Nuclear Catastrophes: Hiroshima-Nagasaki and Chernobyl”: Proceedings (Minsk, 1994), P. 82–96.
Охорона навколишнього природного середовища в Українi. 1994–1995. (К.: Вид-во Раєвського, 1997).
Методика комплексного радіаційного обстеження забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій (за винятком зони відчуження) (К.: Атіка-Н, 2007).
Грабовський В. А., Дзендзелюк О. С. В: Шацьке поозер’я: характеристика абіотичних та біотичних компонентів екосистем. За ред. Й. В. Царика. (Львів: Євросвіт, 2008), С. 79-126.
.Grabovskyi V. A,. Dzendzelyuk O. S, Kushnir O. S. Temporal and seasonal variations of radiocaesium content in some plants from the western part of Ukrainian Polesye//J. Environ. Radioactivity – 2013.– 117. – P. 2-8.
Титаева Н. А. Ядерная геохимия: Учебник. 2 изд. (М.: Изд-во МГУ, 2000).
Грабовський В., Дзендзелюк О. Сезонні зміни вмісту 137Cs у деяких лікарських та ягідних рослинах західної України. // Вісн. Львів.ун-ту. Сер. біологічна. – 2012. Вип. 58. – С. 175-184.
Полевой В. В. Физиология растений. (М.: Высшая школа, 1989).
Mascanzoni D. Long-term 137Cs contamination of mushrooms following the Chernobyl fallout // J. Radioanal. and Nucl. Chem. – 2001. – 249, No. 1. – P. 245–249.
Morten Strandberg. Long-term trends in the uptake of radiocesium in Rozites caperatus // Science of the Total Environment – 2004. – 327. – З. 315–321.
Bulko N.I., Shabaleva M.A., Kozlov A.K. et al. The 137Cs accumulation by forest-derived products in the Gomel region // J. Environ. Radioactivity – 2014.– 127. – P. 150-154.
Giovani C., Garavaglia and Scruzzi E. Radiocaesium in mus M. hrooms from northeast Italy, 1986–2002 // Radiat. Protect. Dosimetry. – 2004.– 111, No. 4. – P. 377–383.
Зарубина Н.Е. Сезонная динамика содержания 137Cs в грибах // Ядерна фізика та енергетика. – 2007. – № 1 (19). – С. 129–133.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
