Параметричний опис абсолютної ефективності напівпровідникових детекторів для виміру активності об’ємних проб

Автор(и)

  • І. С. Потокі Інститут електронної фізики НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2012.31.196-201

Ключові слова:

Ge(Li)-детектор, Ефективність, Геометрія вимірювання

Анотація

Запропоновано параметричний опис залежності абсолютної ефективності напівпровідникового Ge(Li)-детектора від енергії g-випромінювання для двох геометричних умов вимірювань комбінованого об’ємного джерела в посудині Марінеллі ємністю 1 дм3 та в циліндричному контейнері ємністю 0.5 дм3.

Посилання

Иохельсон С.Б. Гамма-спектрометри¬чес¬кий анализ проб почвы // В кн.: Радиоактивность почв и метод ее определения. М.: Наука. 1966. С. 239-257.

Хайкович И.М., Фоминых В.И., Крисюк Э.М., Белячков Ю.А. Метро¬ло¬ги¬ческое обеспечение измерения удель¬ной активности и массовой доли природных радиоактивных элементов в про¬бах почв и пород методом спектрометрии гамма-излучения // Атомная энергия. – 1993. – Т. 75, В. 5. – С. 350–361.

Парлаг О.О., Маслюк В.Т., Пуга П.П. та ін. Склад гамма-активних природних та техногенних компонент поверхневих шарів грунту // Вісник УжНУ. Серія Хімія. – 2001. – В. 6. - С. 98 – 102.

МИ 2143-91 Активность радионукли¬дов в объемных образцах. Методика выполнения измерений на гамма-спектрометре // ГК СССР по УКПС. Москва. – 1991. – 17 с.

Hernandez F. Efficiency Calibration of HPGe detectors // In: Optimisation of environmental gamma spectrometry using Monte Carlo methods. – Uppsala: Acta Universitatis Upsaliensis: Univ.-bibl. (Comprehensive summaries of Uppsala dissertations from the Faculty of Science and Technology) – 2002. – P.58.

Knoll G.F. Radiation Detection and Measurement // Third edition. - NY: John Wiley & Sons, Inc., 2000. – P. 116-119.

ГОСТ 29115-91 Блоки детектирования гамма-излучения спектрометрические на основе полупроводниковых детекто¬ров. Методы измерения основных параметров // Комитет стандартизации и метрологии СССР. Москва. – 1991. – 29 с.

Mowatt R.S. A semi-empirical efficiency curve for a Ge(Li) detector in energy range 50–1400 keV // Nucl. Instrum. Methods – 1969. – V. 70. – P. 237–244.

Singh R. Validity of various semi-empirical formulae and analytical functions for the efficiency of Ge(Li) detectors // Nucl. Instrum. Methods – 1976. – V. 136. – P. 543–549.

Kis Z., Fazekas B., Östör J. et al. Comparison of efficiency functions for Ge gamma-ray detectors in a wide energy range // Nucl. Instrum. Methods – Phys. Res. A – 1998. – V. 418. – P. 374–386.

Švec A. Analytical efficiency curve for coaxial germanium detectors // Applied Radiation and Isotopes – 2008. – V. 66, Is. 6-7. – P. 786–791.

Lendel A., Parlag O. Semyempirical description of Ge(Li)- or Ge- detectors efficiency for wide energy region // Abstracts 58 International Conference on Nuclear spectroscopy and structure of atomic nucleus. “Nucleus 2008”. 23–27 june, 2008. Moscow. – P. 313.

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-06-30

Номер

Том 31 (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2012 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).