Еталонна лампа для визначення апаратної функції та калібровки шкали довжин хвиль інтерферометру фабрі-перо
DOI:
https://doi.org/10.24144/2415-8038.2005.18.103-107Ключові слова:
Доплерівська томографія, Інтерферометр Фабрі-Перо, Еталонна лампаАнотація
Розв’язано актуальну задачу доплерівської томографії, а саме, створено і відтестовано еталонне джерело, за допомогою якого можна одержувати апаратну функцію та калібрувати шкалу довжин хвиль інтерферометру Фабрі-Перо на лініях любого наперед заданого елементу.
Посилання
А.Г.Жиглинский, В.В.Кучинский Реальный интерферометр Фабри-Перо. (Ленинград, Машиностроение, 1983).
В.Г.Дробнич, С.С.Поп, В.А.Есаулов Доплеровская томография потока атомных частиц. (Ужгород, Закарпаття, 1998)
В.Г.Дробнич Доплеровская томография. Изв. РАН. Сер.физ. 62, 7, 1382 (1998).
В.Г.Дробнич Дис... д-ра физ.-мат. наук (Ужгород, 1999).
А.Н.Зайдель, Г.В.Островская, Ю.И. Островский Техника и практика спектроскопии. (М., Наука, 1977).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2005 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
