ЕМІСІЯ ЕКСИПЛЕКСНОЇ МОЛЕКУЛИ МОНОБРОМІДУ РТУТІ В ГАЗОРОЗРЯДНІЙ ПЛАЗМІ НА СУМІШІ ПАРІВ ДИБРОМІДУ РТУТІ ТА АРГОНУ

Автор(и)

  • А. О. Малініна Ужгородський національний університет, Україна
  • О. М. Малінін Ужгородський національний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2014.36.144-150

Ключові слова:

Газорозрядна плазма, Випромінювання ексиплексних молекул, Видимий спектральний діапазон, Суміш парів диброміду ртуті та газів, Потужність випромінювання

Анотація

Представлені результати досліджень емісії ексиплексної молекули моноброміду ртуті в газорозрядній плазми на суміші парів диброміду ртуті та аргону. Встановлені парціальні тиски парів диброміду ртуті та аргону, при яких спостерігалась максимальна середня і імпульсна потужності випромінювання, в синьо-зеленій спектральної області (λмакс. = 502 нм) 240 мВт та 16 Вт, відповідно. Дано пояснення збільшення потужності випромінювання у 1.3 рази порівняно з сумішшю парів диброміду ртуті і гелію.

λмакс.

621.373.826.038.823

Посилання

Burnham R., Schimitschek E.J. Highpower blue-green lasers // Laser Focus. − 1981. − No.6. − P. 54-61.

Kogelschatz U.U. Dielectric barrier discharges: Their history, Discharge physics and industrial applications Kogelschatz // Plasma Procecessing. – 2003. - V.23, No.1. - P. 1-46.

Малинина А.А. Гуйван Н.Н., Шуаибов А.К. Оптические характеристики и параметры газоразрядной плазмы на смеси паров дибромида ртути с гелием // Журнал прикладной спектроскопии. – 2009. − Т. 76. − №5. − С. 752-759.

Романенко В.Д. // Биотехнология культивирования гидробионтов. Киев, 1999. - 264 с.

Ефимов А.И., Белорукова Л.П., Василькова И.В., Чечев В.П. Свойства неорганических соединений. Справочник. Л.: Химия, 1983. - 392 с.

Сапожников Р.А.. Теоретическая фотометрия. М.: Энергия, 1977. – 264 с.

Malinin A.N. Excitation of the B2∑+1/2 state of mercury mono-halides by electron impact // Laser Physics. − 1997. − V.7. − № 6. − P. 1168-1176.

Malinin A.N. The Efficiency of the Quenching of the B2Σ+1/2- State in Mercury Monohalides by HalogenContaining Molecules in Active Media of HgCl, HgBr, and HgI Excimer Lasers // Laser Physics. − 1997. − V. 7. − № 6. −P. 1177-1181.

Дацюк В.В., Измайлов И.А., Кочeлап В.А. Колебательная релаксация эксимерных молекул // Успехи физических наук. − 1998. − Т. 168. − С. 439-464.

Roxlo C., Mandl A. Quenching kinetics for the HgBr (B2∑+1/2) and HgJ (B2∑+1/2, C2Π1/2) state // J.Chem.Phys. - 1980. - V.72,№1. - P. 541-543.

Waynant R.W., Eden J.G. HgX(B) radiative lifetime by fast photolysis of HgX2 (X=Br, J) // Appl.Phys.Lett. − 1978. − V.33. − N8. − P. 708-710.

Бажулин С.П., Басов Н.Г., Бугримов С.Н. и др. Сине-фиолетовый HgI/HgI2-лазер с широкополосной оптической накачкой линейно-стабилизированным поверхностным разрядом // Квантовая электроника. − 1986. − Т.13. − №5. − С. 1017-1019.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-23

Номер

Том 36 (2014)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).