Про можливості контролю поведінки геосинхронних об'єктів за результатами їх наземних спостережень

Автор(и)

  • В. П. Єпішев Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету, Україна
  • І. І. Мотрунич Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету, Україна
  • В. М. Періг Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету, Україна
  • П. П. Сухов Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету ім.І. Мечникова, Україна
  • К. П. Сухов Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету ім.І. Мечникова, Україна
  • Р. К. Павлажек Nicolaus Copernicus Astronomical Center Polish Academy of Sciences, Польща

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2018.43.41-49

Ключові слова:

ГСС, Крива блиску, Фазовий кут, Фотометрія

Анотація

Запропоновано новий підхід у сумісному використанні даних фотометричних і позиційних спостережень геосинхронних супутників (ГСС) для пояснення їх поведінки на орбіті. Наведено приклад контролю трьох ГСС: "Cosmos 2397", "SBIRS-GEO 2" і "DSP-18". Комплексні дослідження по "SBIRS-GEO 2" показали, що його поведінка на орбіті відрізняється від прогнозованої. Відмічено, що для обзору всієї поверхні Землі, у тому числі полярних областей, з інтервалами приблизно 15-16 секунд, достатньо мати 4 ГСС серії "SBIRS" рівномірно розташованих уздовж екватора. Для розв'язку цієї ж задачі потрібні щонайменше 8 ГСС серії "DSP", які зондують поверхню Землі до широт ±83° з періодом 50 сек.

Посилання

Sukhov, P.P., Karpenko, G.F., Sukhov, K.P., Epishev, V.P., Motrunich, I.I., Kudzej, I., Dubovsky, P.A. (2014), “On the advantages of photometric observations of the geostationary satellites at small phase angles”. Odessa Astronomical Publications, vol. 27/2, pp. 149-153.

Didenko, A.V., Usol'tseva, L.A. (2010), “Analysis of ground-based information about a geostationary satellite “DSP F23” in distress” [“Analiz nazemnoy informatsii ob avariynom geostatsionarnom sputnike “DSP F23””]. Izvestiya NAN RK. No 4, pp. 81-84.

http://spaceflightnow.com/atlas/av037/geofactsheet.pdf.

Sukhov, P.P., Chaychuk, R.A. (1984), “Light-emitting diode standard of brightness” [“Svetodiodniy etalon yarkosti”]. Novaya tekhnika v astronomii, AN USSR, pp. 20-23.

Kornilov, V.G., Volkov, I.M. i dr. (1991), “Catalog of WBVR-magnitudes of bright stars in the northern sky” [“Katalog WBVR-velichin yarkikh zvezd severnogo neba”]. Trudy GAISH. T. 63, M.,: Izd-vo Moskovskogo un-ta, 400p.

Epishev, V.P. (1983), “Determination of the orientation of satellites from their reflection properties” [“Opredeleniye oriyentatsii INT v prostranstve po ikh zerkal'nomu otrazheniyu”]. Astrometriya i astrofizika AN USSR. Vyp.50, pp. 89-93.

Severnyi, S.A., Smirnov, M.A., Bagrov, A.V. (1986), “Determination of the shape of a satellite from photo-metric observations” [“Opredeleniye formy iskusstvennogo sputnika Zemli po fotometricheskim nablyudeniyam”]. Nauchniye informatsii.Vyp.58,pp. 103-106.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-30

Номер

Том 43 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).