Про можливості контролю поведінки геосинхронних об'єктів за результатами їх наземних спостережень

Автор(и)

  • В. П. Єпішев Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету, Україна
  • І. І. Мотрунич Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету, Україна
  • В. М. Періг Лабораторія космічних досліджень Ужгородського національного університету, Україна
  • П. П. Сухов Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету ім.І. Мечникова, Україна
  • К. П. Сухов Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету ім.І. Мечникова, Україна
  • Р. К. Павлажек Nicolaus Copernicus Astronomical Center Polish Academy of Sciences, Польща

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2018.43.41-49

Ключові слова:

ГСС, Крива блиску, Фазовий кут, Фотометрія

Анотація

Запропоновано новий підхід у сумісному використанні даних фотометричних і позиційних спостережень геосинхронних супутників (ГСС) для пояснення їх поведінки на орбіті. Наведено приклад контролю трьох ГСС: "Cosmos 2397", "SBIRS-GEO 2" і "DSP-18". Комплексні дослідження по "SBIRS-GEO 2" показали, що його поведінка на орбіті відрізняється від прогнозованої. Відмічено, що для обзору всієї поверхні Землі, у тому числі полярних областей, з інтервалами приблизно 15-16 секунд, достатньо мати 4 ГСС серії "SBIRS" рівномірно розташованих уздовж екватора. Для розв'язку цієї ж задачі потрібні щонайменше 8 ГСС серії "DSP", які зондують поверхню Землі до широт ±83° з періодом 50 сек.

Посилання

Sukhov, P.P., Karpenko, G.F., Sukhov, K.P., Epishev, V.P., Motrunich, I.I., Kudzej, I., Dubovsky, P.A. (2014), “On the advantages of photometric observations of the geostationary satellites at small phase angles”. Odessa Astronomical Publications, vol. 27/2, pp. 149-153.

Didenko, A.V., Usol'tseva, L.A. (2010), “Analysis of ground-based information about a geostationary satellite “DSP F23” in distress” [“Analiz nazemnoy informatsii ob avariynom geostatsionarnom sputnike “DSP F23””]. Izvestiya NAN RK. No 4, pp. 81-84.

http://spaceflightnow.com/atlas/av037/geofactsheet.pdf.

Sukhov, P.P., Chaychuk, R.A. (1984), “Light-emitting diode standard of brightness” [“Svetodiodniy etalon yarkosti”]. Novaya tekhnika v astronomii, AN USSR, pp. 20-23.

Kornilov, V.G., Volkov, I.M. i dr. (1991), “Catalog of WBVR-magnitudes of bright stars in the northern sky” [“Katalog WBVR-velichin yarkikh zvezd severnogo neba”]. Trudy GAISH. T. 63, M.,: Izd-vo Moskovskogo un-ta, 400p.

Epishev, V.P. (1983), “Determination of the orientation of satellites from their reflection properties” [“Opredeleniye oriyentatsii INT v prostranstve po ikh zerkal'nomu otrazheniyu”]. Astrometriya i astrofizika AN USSR. Vyp.50, pp. 89-93.

Severnyi, S.A., Smirnov, M.A., Bagrov, A.V. (1986), “Determination of the shape of a satellite from photo-metric observations” [“Opredeleniye formy iskusstvennogo sputnika Zemli po fotometricheskim nablyudeniyam”]. Nauchniye informatsii.Vyp.58,pp. 103-106.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-30

Номер

Розділ

Статті