ANALYSIS OF THE BASICS OF INFORMATION THEORY

Authors

  • Vіtalii Pochernyaev
  • Valerii Hladkykh
  • Nataliia Syvkova

Abstract

З терміном «інформація» пов’язано безліч сфер нашого життя, цей термін використовується практично всюди, а кількість публікацій з інформаційної тематики є величезною. У статті проведено аналіз аналізу підходів, провідних учених зі світовим ім’ям щодо визначення поняття «інформації» та формулювання власного визначення на основі проведеного аналізу. Особливу увагу приділено кількісній мірі інформації та цінності інформації.

 

Ключові слова: інформація, міра кількості інформації, цінність інформації.

Downloads

Published

2024-02-29

How to Cite

Pochernyaev, V., Hladkykh, V., & Syvkova, N. (2024). ANALYSIS OF THE BASICS OF INFORMATION THEORY . Information Security of the Person, Society and State, (1-3 (34-36), 48–54. Retrieved from https://journals.uran.ua/ispss/article/view/291502

Issue

No. 1-3 (34-36) (2022): Інформаційна безпека людини, суспільства, держави

Section

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS FOR ENSURING INFORMATION SECURITY OF PERSON, SOCIETY AND THE STATE

License

Copyright (c) 2023 Віталій Почерняєв, Валерій Гладких, Наталія Сивкова

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Authors who publish with this journal agree to the following terms:


    1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.

    1. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.

  1. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).