ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ’Я
Ключові слова:
здоров’я, інформаційний простір, моделюванняАнотація
У статті охарактеризовано загальне поняття про інформаційний простір проблеми здоров’я, сформоване уявлення про індивідуальне здоров’я з позицій інформаційно-структурного моделювання.
Посилання
Апанасенко, Г.Л., Попова, Л.А. (2011). «Индивидуальное здоровье: теория и практика. Введение в теорию индивидуального здоровья», Київ, Медкнига.
Гороховатська, О.Я. (2004). «Інформаційні технології в біологічних дослідженнях. Стан прблеми». Наука та наукознавство, № 2, 74–79.
Гриценко, В.І., Котова, А.Б., Вовк, М.І. «Інформаційні технології в біології та медицині. Курс лекцій», Київ, Наукова думка.
Москаленко, В.Ф., Гульчій, О.П., Грузєва, Т.С. (2013). «Громадське здоров’я», Вінниця, Нова книга.
Khrystova, T.E. (2015). «The rehabilitation of students health». Науковий часопис національного пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. Серія № 15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / Фізична культура і спорт», 3 К2 (57) 15, 147–150.
Olsen, K.M., Dahl, S. (2007). «Health differences between European countries». Social Science & Medicine, 64, 4, 1665-1678.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).