КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.10.111Ключові слова:
науковий проєкт, заклад вищої освіти, управління інноваційною програмою, ризикАнотація
Предметом дослідження в статті є методи, моделі і механізми управління науковою діяльністю закладів вищої освіти. Мета роботи – розробка концептуальної моделі управління науковою діяльністю закладів вищої освіти на основі концепції потрійної спіральної взаємодії, стандарту P2M та методології управління ризиками. В статті вирішуються наступні завдання: аналіз моделі потрійної спіральної взаємодії закладів вищої освіти, бізнесових структур та держави при виконанні інноваційної діяльності, дослідження доцільності застосування стандарту Р2М для управління науковою діяльністю закладів вищої освіти, розробка концептуальної моделі управління науковою діяльністю закладів вищої освіти в рамках інноваційних програм з урахуванням системи управління ризиками. Використовуються такі методи: методи управління проєктами та програмами, теорія систем і системного аналізу, методи управління ризиками. Отримано наступні результати: розроблено концептуальну модель управління науковою діяльністю закладів вищої освіти, яка дозволяє на основі ризико-орієнтованої методології врахувати інтереси всіх груп стейкхолдерів триєдиної системи "Університет–Держава–Бізнес (U–S–B)". Висновки: Використання концептуальної моделі управління науковою діяльністю закладів вищої освіти дозволить врахувати інтереси всіх груп стейкхолдерів відповідно до стандарту Р2М шляхом об’єднання різних проєктів і процесів їхньої діяльності в загальну інноваційну програму. Міжнародний досвід показує ефективність впровадження результатів науково-дослідних проєктів закладів вищої освіти у практику за умови об’єднання зусиль університетів, бізнесових структур та державних інституцій. Представлені учасники формують триєдину спіральну систему "Університет-Бізнес-Держава", яку будемо називати системою "U–S–B". Дана система об’єднує процеси здійснення наукової діяльності, виробництва і різних форм державного регулювання, які знаходяться у взаємодії між собою. Модель "U–S–B" має очевидні переваги – наука відчуває потреби виробництва, держава здійснює стимулюючі заходи, бізнесові структури пристосовуються до потреб населення в нових товарах, послугах або технологіях. Дана парадигма передбачає, що нові знання і технології, що виникають в результаті наукової діяльності закладів вищої освіти, направляються в сферу бізнесу і державних інституцій.
Посилання
Itskovich, G. (2010), "Triple Helix. Universities – Enterprises – State" ["Troynaya spiral'. Universitety–Predpriyatiya–Gosudarstvo"], Innovation in action, No. 3, P. 238–245.
Bushuyeva, N. (2007), Models and methods of proactive management of organizational development programs [Modeli i metody proaktivnogo upravleniya programmami organizatsionnogo razvitiya], Кiev, Naukovii svit, 270 p.
Piterska, V., Lohinov, O., Lohinova, L., (2019), "Portfolio method of scientific activity management of higher education institutions" ["Portfel'nyy metod upravleniya nauchnoy deyatel'nost'yu zavedeniy vysshego obrazovaniya"], Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 2 (8), P. 86–96. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.8.086
Bushuyev, S., Verenych, O. (2018), Organizational maturity and project: Program and portfolio success (Book Chapter), Developing Organizational Maturity for Effective Project Management, P. 2–24.
Chumachenko, I., Docenko, N. (2011), "Formation of the holistic value of innovative projects and programs" ["Formirovaniye kholisticheskoy tsennosti innovatsionnykh proyektov i programm"], Eastern–European Journal of Enterprise Technologies, Vol. 1(5), P. 14–16.
Kononenko, I. (2012), "Optimization of the project content according to the criteria of profit, time, cost, quality, risks" ["Optimizatsiya soderzhaniya proyekta po kriteriyam pribyl', vremya, stoimost', kachestvo, riski"], Eastern–European Journal of Enterprise Technologies, No. 1/10 (55), P. 13–15.
Piterska, V., Lohinov, O. and Lohinova, L. (2019), "Mechanism for forming an effective portfolio of research projects of institution of higher education", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 3 (9), P. 99–108. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.9.099
Chumachenko, I., Docenko, N., Kosenko, N., Sabadosh, L. (2011) "Formation of an adaptive project team" ["Formirovaniye adaptivnoy komandy proyekta"], Project management and development of production, Vol. (38), P. 67–71.
Pavlov, A, Chernov, S., Koshkin, K. (2006), Mathematical bases of project management of high-tech industries [Matematicheskiye osnovy upravleniya proyektami naukoyemkikh proizvodstv], Nikolaev, NUK, 200 p.
Bushuyev, S., Murzabekova, A., Murzabekova, S., Khusainova, M. (2017), "Develop breakthrough competence of project managers based on entrepreneurship energy", Proceedings of the 12th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies, CSIT 2017, P. 11–16. DOI: https://doi.org/10.1109/STC-CSIT.2017.8099420
Bushuyev, S., Bushuev, D., Bushuyeva N., Kozyr B. (2018), "Information technologies for project management competences development on the basis of global trends", Information technology and learning tools, Vol. 68, No. 6, P. 218–234. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2684
Kosenko, V., Persiyanova, E., Belotskyy, O. and Malyeyeva, O. (2017) "Methods of managing traffic distribution in information and communication networks of critical infrastructure systems", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 2 (2), P. 48–55. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.2.048
Vanyushkin, A. (2008), "Basis for the formation of a portfolio of high-risk projects" ["Osnovaniya dlya formirovaniya portfelya vysokoriskovykh proyektov"], Project Management and Production Development, No. 1 (25), P. 54–61.
Kononenko, I. (2010), "Model and method for optimizing enterprise project portfolios for the planning period" ["Model' i metod optimizatsii portfeley proyektov predpriyatiya dlya planovogo perioda "], Eastern–European Journal of Enterprise Technologies, No. ½ (43), P. 9–11.
Chernov, S. (2005), "Synergistic effect of project management in high-tech production", Project Management and Production Development, East-Ukrainian National University, Vol. 3. P. 57–62.
Pіterska, V., Rudenko, S., Shakhov, A. (2018), "Development of the Method of Forming of the Architecture of the Innovation Program in the System "University-State-Business"", International Journal of Engineering & Technology (UAE), Vol. 7 (4.3), P. 232–239. DOI: https://doi.org/ 10.14419/ijet.v7i4.3.19793
Piterskaya, V., (2012), "On the problems of the development of scientific and technological parks in Ukraine" ["O problemakh razvitiya nauchno-tekhnologicheskikh parkov v Ukraine"], Problems of technology, No. 3, P. 104–114.
Piterska, V., Kolesnikov, O., Lukianov, D., Kolesnikova, K., Gogunskii, V., Olekh, T., Shakhov, A., Rudenko, S. (2018), "Development of the Markovian model for the life cycle of a project’s benefits", Eastern–European Journal of Enterprise Technologies, Vol. 5/4 (95), P. 30–39. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.145252
Kosenko, V., Gopejenko, V. and Persiyanova, E. (2019), "Models and applied information technology for supply logistics in the context of demand swings", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 1 (7), P. 59–68. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.059
Pіterska, V., Shakhov, A. (2018), "Development of the Methodological Proposals for the Use of Innovative Risk-Based Mechanism in Transport System", International Journal of Engineering & Technology (UAE), Vol. 7 (4.3), P. 257–261. DOI: https://doi.org/10.14419/ijet.v7i4.3.20129
Piterskaya, V. (2016), "Application of a project-oriented approach in the management of innovation activities" ["Zastosuvannya proektno-oriyentovanoho pidkhodu v upravlinni innovatsiynoyu diyalʹnistyu"], Bulletin of the National Technical University "KhPI", Vol. 1 (1173), P. 35–42. DOI: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2016.1173.7
European Comission (2010), Еurope 2020: А strategy for smart sustainable and inclusive growth, available at: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm (last accessed 07.10.2019).
Project Management Association of Japan (2008), P2M. Program and Project Management Guidebook, 138 p.
Piterska, V. (2018), Risk-oriented management of the scientific activity of higher education institutions within innovation programs [Ryzyko-oriyentovane upravlinnya naukovoyu diyalʹnistyu zakladiv vyshchoyi osvity v ramkakh innovatsiynykh prohram], ONMU, Odessa, 368 p., available at: http://www.osmu.odessa.ua/spec_rada/Piterska/Piterska_dis.pdf (last accessed 10.10.2019).
ISO 31000 (2009), Risk management, available at: https://www.iso.org/ru/publication/PUB100426.html (last accessed 09.10.2019).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Varvara Piterska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
