ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕНЬ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ МАРКЕРІВ В СИСТЕМАХ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.025

Ключові слова:

доповнена реальність, маркер, безмаркерна технологія, дескриптор, опорні точки, детектор кутів Харіса, генетичні алгоритми, нейрона мережа, SIFT

Анотація

Предметом дослідження в статті є методи обробки зображень, які виявляють і описують локальні ознаки зображення. Мета роботи – визначення шляхів вдосконалення методів обробки зображень для застосування в технологіях розпізнавання маркерів в системах доповненої реальності. В статті вирішуються наступні завдання: провести аналіз існуючих методів та алгоритмів пошуку об’єктів на двомірних зображеннях для визначення базової технології розпізнавання маркерів в системах доповненої реальності. Аналізуються генетичні, нейронномережні, статистичні та фрактальні методи, а також підходи до реалізації алгоритмів при побудові програмного забезпечення систем доповненої реальності. Отримано наступні результати: проведено огляд і порівняльний аналіз основних відомих алгоритмів детектування ключових точок на зображеннях. Пропонується при розробці методів розпізнавання маркерів необхідно розробити процедуру попередньої обробки зображення для формування алгоритмів фронтального зображення маркера при різних умовах отримання зображень. На стадіях сегментації доцільно використовувати генетичні алгоритми на підставі найкращих показників правильної сегментації та низьких показників часу обробки, але при цьому необхідно розробити функції, які  відповідають формату побудови маркерів. Вдосконалити існуючі методи обробки результатів сегментації на основі критеріальної бази що описує візуальну модель, що представляє маркер. Висновки: в результаті проведення аналізу можна зробити наступний висновок. Найшвидшим і точним алгоритмом зі поставленням ключових точок є генетичний алгоритм (середній час роботи алгоритму - 5,23 секунди, кількість правильних відповідей - 84,25). Найтриваліший за часом роботи є метод нейронних мереж - 8,45 секунд, точність роботи даного алгоритму теж найнижча - 52. Ще одним з плюсів алгоритму зіставлення точок те, що якщо об'єкт вийде за межі кадру, а потім знову повернеться, програма буде знову продовжувати відслідковувати цей об'єкт. Цьому сприяють алгоритми машинного навчання. Також можна помітити, що обчислення методом SIFT працює значно швидше фрактального аналізу текстур. Дані результати говорять про те, що в даний час відсутні методи розпізнавання маркерів, що дозволяють з високою точністю ближче до одиниці за короткий час провести розпізнавання. На наш погляд одним з перспективних напрямків є використання ройових методів, а саме розробка цільових функцій для точного і швидкого розпізнавання зображення за маркерами. 

Біографії авторів

Nataliia Bolohova, Харківський національний університет радіоелектроніки

асистент кафедри електронно-обчислювальних машин

Igor Ruban, Харківський національний університет радіоелектроніки

доктор технічних наук, професор, проректор з науково-методичної роботи

Посилання

Lyamov, Yu. (2014), "Augmented reality technology" ["Tekhnologiya dopolnennoy real'nosti"], Modern technology and technology, No. 9, available at: http://technology.snauka.ru/2014/09/4567 (last accessed 23.11.2018).

Samoilov, A. N, Shevchenko, I. V. (2015), "Methods of reconstructing the contour line of the dislocation of a digital image of Arseny Gaul's plate" ["Metody vosstanovlenija linii kontura dislokacii cifrovogo izobrazhenija plastiny Arsenida Gallija"], Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Vol. 3, No. 5 (75), P. 9.

Ruban, I. V., Shitova, O. V., Vel'chev, K. A. (2008), "The method of localization of objects in the systems of image processing of remote sensing of the eart" ["Metod lokalizatsii ob"ektov v sistemakh obrabotki izobrazheniy distantsionnogo zondirovaniya zemli"], Management, navigation and communication systems, No. 1 (5), P. 35–37.

Krig, S. (2016), "Interest Point Detector and Feature Descriptor Survey", Computer Vision Metrics, P. 187–246.

Mikolajczyk, K., Schmid, C. (2005), "A performance evaluation of local descriptors", IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence, No. 27 (10), P. 1615–1630.

Beham, A., Wagner, S., Winkler, S., Affenzeller, M. (2017), "Genetic Algorithms", Encyclopedia of Computer Science and Technology, Vol. 2, P. 469–480.

Kass, M., Witkin, A., Terzopoulos, D. (1988), "Snakes: Active contour models", International journal of computer vision, Vol. 1, No. 4, P. 321–331.

Kenneth, A De Jong (2006), "Evolutionary computation: a unified approach", MIT press, P. 64–65.

Bodyanskiy, Y., Vynokurova, O., Pliss, I., Setlak, G., Mulesa, P. (2016), "Fast learning algorithm for deep evolving GMDH-SVM neural network in data stream mining tasks", IEEE First International Conference on Data Stream Mining & Processing (DSMP), Lviv (Ukraine), P. 257–262.

Kobayashi, M. (2017), "Fixed points of split quaternionic hopfield neural networks", Signal Processing, Vol. 136, P. 38–42.

Bodyanskiy, Y. V., Tyshchenko, A. K. , Deineko, A. A. (2015), "An evolving radial basis neural network with adaptive learning of its parameters and architecture", Automatic Control and Computer Sciences,Vol. 49, No. 5, P. 255–260.

Zhernova, P., Bodyanskiy, Y. (2018), "Kernel fuzzy clustering of data streams based on the ensemble of neural networks", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 4 (6), P. 42–47. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2018.6.042.

David, G. (2004), "Lowe Distinctive Image Features from Scale-Invariant Keypoints", International Journal of Computer Vision, P. 91–110.

Geusebroek, J., Smeulders Arnold, van de Weijer Joost. (2012), "An Efficient Algorithm for Fractal Analysis of Textures", 25th SIBGRAPI Conference on Graphics, Patterns and Images, P. 39–46.

Ruban, I., Khudov, H., Khudov, V., Khizhnyak, I., Makoveichuk, O. (2017), "Segmentation of the images obtained from onboard optoelectronic surveillance systems by the evolutionary method", Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Vol 5, No. 9 (89), P. 52–54. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.109904.

Long, M., Peng, F. (2013), "A Box-Counting Method with Adaptable Box Height for Measuring the Fractal Feature of Images", Radioengineering, P. 208–213.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-22

Як цитувати

Bolohova, N., & Ruban, I. (2019). ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕНЬ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПІЗНАВАННЯ МАРКЕРІВ В СИСТЕМАХ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ. СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОМИСЛОВОСТІ, (1 (7), 25–33. https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.025

Номер

Розділ

Рецензована стаття