ГІБРИДНІ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОЄКТАМИ
DOI:
https://doi.org/10.30837/2522-9818.2020.11.035Ключові слова:
конвергенція моделей, гібридні методології управління, інфраструктурна програма, модель взаємодії базових методологій управління проєктами, менеджер програмиАнотація
Предметом статті є розробка гібридних методологій управління проєктами, програмами і портфелями проєктів. Істотні скорочення життєвих циклів інфраструктурних програм, які містять проєкти різних напрямків діяльності та різними методологіями управління, наприклад "водоспадні" з жорстким життєвим циклом і Agile з гнучким життєвим циклом методології, вимагають використання інструментів конвергенції для формування "гібридних" методологій. Мета – розробити конвергентний підхід до побудови гібридних методологій управління проєктами з точки зору процесів прийняття рішень в управлінні проєктами на основі різних платформ. Результати дослідження отримані на основі використання конвергентного підходу до побудови методологій управління інфраструктурними проєктами і програмами. Представлена змістовна модель отриманої гібридної методології управління інфраструктурними проєктами і програмами. Висновки: Гібридні методології управління інфраструктурними проєктами і програмами стають більш затребуваними в цій категорії програм. Головною причиною є наявність в програмі компонентів з різними життєвими циклами, а, отже, і методологіями, які вимагають інтеграції та гармонізації. Методологію перевірено практикою використання механізмів систем гібридного багаторівневого управління інфраструктурними проєктами та програмами. Дослідження гібридних методологій управління інфраструктурними програмами визначено практикою впровадження різних, за сутністю, компонентів програм. Застосування гібридної методології управління проєктами дозволило авторам виконати різні за сутністю проєкти в обумовлені терміни з заданим бюджетом та якістю будівельних проєктів та проєктів створення інформаційно-комунікаційних систем управління інфраструктурою. Подальші напрямки досліджень пов’язані з детальним опрацюванням механізмів гармонізації, інтеграції, конвергенції та актуалізації.
Посилання
Bushuyev, S., Verenych, O. (2018), "Organizational Maturity and Project: Program and Portfolio Success", Developing Organizational Maturity for Effective Project Management (Chapter 6: Organizational Maturity and Project: Program and Portfolio Success), Under the head. ed. G. Silvius&G. Karayaz, IGI Global, P. 349 (chapter 6 P. 104–127). ISBN13: 9781522531975 /ISBN10: 1522531971 /EISBN13: 9781522531982. DOI: 10.4018/978-1-5225-3197-5
ISO 21500:2012 (2012), Guidance on project management, Project Committee ISO/PC 236, ISO, 36 p.
The Standard for Program Management – Fourth Edition (2017), Project Management Institute, 2006, 104 p.
Azarov, N. Ya., Yaroshenko, F. A., Bushuev, S. D. (2011), Innovative mechanisms for managing development programs, Kyiv : Summit Book, 564 p.
Lefley, F., Sarkis, J. (2005), "Applying the FAP model to the evaluation of strategic information technology projects", International Journal of Enterprise Information Systems, No. 1, P. 69–90.
Turner, J. (2007), A guide to project-oriented management, Moscow : Dom Grebennikova, 552 p.
Archibald, R. D. (2004), Management of high-tech programs and projects, Moscow : DMK Press, 472 p.
Burkov, V. N., Novikov, D. A. (1997), How to manage projects, Moscow : Sinteg, 188 p.
Bushuyev, S., Verenych, O. (2017), "Competencies as an Instrument for the Blended Mental Space Management of a Project", The 11th International Conference on Project Management (ProMac2017), Munich, Germany, P. 850–859.
Verenych, O., Bushuyev, S. (2018), "Interaction researching mental spaces of movable context, stakeholder and project manager", Organization, Technology and Management in Construction: an International Journal, Vol. 10, Issue 1, P. 1684–1695, DOI: 10.1515/otmcj-2016-0021
Phillips, J. J., Bothell, T. W., Snead, G. L. (2003), The project management scorecards, Amsterdam : Elseiver, 353 p.
Verenych, O., Bushuieva, V. (2017), "The Blended Mental Space as one of the factors for sustainability and success in the project implementation process", International Research Conference, Dortmund, Germany, P. 118–125.
Molokanova, V. M. (2011), "Investigation of synergetic levels of design-oriented management", Project management and production development: Coll. Sciences. Ave., Lugansk : SNU them. Dalia, No. 3, P. 30–37.
Verenych, O., Dorosh, M. (2017), "Blended Mental Space: the methodology for creation and approaches for it’s management", Computer Sciences and Information Technologies (CSIT), Vol. 2, P. 30–37. DOI: 10.1109/STC-CSIT.2017.8099423
Verenich, O. V. (2016), "Management of infrastructure projects and programs as a key element for the development of social and economic systems", Management of the development of folding systems: zb. Sciences prac, Kyiv : KNUBA, No. 25, P. 23–31.
Yaroshenko, Yu. F. (2013), "Organization development in bifurcation", Managing the development of complex systems, Vol. 15, P. 93–97.
Bushuyev, S. D., Bushueva, N. S. (2007), "Proactive management of organizational development programs", Project and program management, Moscow : SOVNET, No. 4 (12), P. 270–282.
Bushueva, N. S. (2007), Models and methods of proactive management of organizational development programs : Monograph, Kyiv : Science. light, 200 p.
Bushuyev, S., Kozyr, B., Zapryvoda, A. (2019), "Nonlinear strategic management of infrastructure programs", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 4 (10), P. 14–23. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.10.014
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Denis Bushuiev, Boris Kozyr
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
