МЕТОДИ І ЗАСОБИ ОЦІНКИ РІВНЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ БЕЗПРОВІДНИХ КАНАЛІВ ЗВ’ЯЗКУ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2022.19.092Ключові слова:
інформаційна ефективність;, завадозахищеність;, завадостійкість;, прихованість;, канал зв’язкуАнотація
Предметом розгляду статті є процеси підвищення завадостійкості безпровідних каналів при побудові чи експлуатації сучасних цифрових систем зв’язку (ЦСЗ), коли передачу цифрової інформації суттєво ускладнює наявність завад та спотворень в каналі зв’язку. Мета – аналіз та розробка методів забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи безпровідного зв’язку в умовах дії завад та спотворень інформації в безпровідних каналах зв’язку. Задача – створення та впровадження практичних рекомендації щодо покращення рівня прихованості і якості інформації, яка циркулює в каналі зв’язку; розробка критеріїв якості, інформаційної ефективності та завадостійкості безпровідних каналів зв’язку ЦСЗ в умовах дії завад природного та штучного походження. Використані методи: методи аналітичного моделювання та теорії потенційної завадостійкості. Отримані наступні результати. Показана доцільність проведення оцінки ефективності ЦСЗ за двома показниками – енергетичної та і частотної ефективності, які є складовими та створюють загальний інтегральний показник інформаційної ефективності. Запропоновано здійснювати оцінку ефективності ЦСЗ шляхом порівняння показників інформаційної ефективності обраної та еталонної систем, використовуючи межу Шеннона як ідеальне співвідношення енергетичної та частотної ефективності. На ґрунті теорії потенціальної завадостійкості показана можливість усталеної та беззавадової роботи безпровідних каналів зв’язку в умовах, коли рівень інформаційного сигналу та шуму мають одне значення. Висновки. Показано, що використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпровідну приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання. Причому ефективність цифрових систем зв’язку суттєво збільшується за рахунок створення ансамблю складного сигналу шляхом одночасного кодування і модуляції, що розширює його інформаційну базу, забезпечуючи прихованість та енергетичну ефективність у двійковому симетричному каналі. Це дозволяє найбільш повно використовувати шеннонівську пропускну здатність каналу з високою достовірністю передачі інформації без суттєвого підвищення відношення сигнал/шум на вході приймача. Запропоновано інтегральний показник інформаційної ефективності безпровідного каналу зв’язку ЦСЗ. Він дозволяє у режимі реального часу здійснювати інтегральну оцінку якості каналу зв’язку та виконувати оптимальну маршрутизацію в мобільній одноранговій мережі – MANET.
Посилання
Uriadnikov, Yu.F. (1991), Theory of interference-proof radio control and communication channels [Тeoriia pomechozashchishchennikh radiokanalov upravleniia i sviazi], MO SSSR, Moscow, 224 p.
Gorbenko, І., Zamula, O., & Lik, Kh. Ch. (2020), "Comprehensive solution to the problem of electromagnetic compatibility of modern information and communication systems", Radiotekhnika, 3 (202), Р. 106–115. DOI: https://doi.org/10.30837/rt.2020.3.202.11
Moskalets, M., Loshakov, V., Abdenour, D., Ageyev, D., Martynchuk, O., Sielivanov, K. (2019), "Methods for Solving EMC Problems by Means of Antenna Technolology in Tropospheric Communication", IEEE International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications, Science and Technology (PIC S&T), Р. 571–574, DOI: https://doi.org/10.1109/PICST47496.2019.9061532
Ayass, T., Coqueiro, T., Carvalho, T., Jailton, J., Araújo, J., Francês, R. (2022), "Unmanned aerial vehicle with handover management fuzzy system for 5G networks: challenges and perspectives", Intell Robot , 2 (1), Р.20–36. DOI: http://dx.doi.org/10.20517/ir.2021.07
Adzhemov, S.S., Sokolova, М.V., Uriadnikov, Yu.F., Shtirkin, V.V. (2006), "Ultra-broadband is the result of the development of broadband access technologies" ["Sverkhshirokopolosnaia sviaz – rezultat razvitiia technologii shirokopolosnogo dostupa"], Elektrosviaz, No. 2, P. 18–23.
Kosenko, V. (2017), "Principles and Structure of the Methodology of Risk Adaptive Management of Parameters of Information and Telecommunication Networks of Critical Application Systems", Innovative Technologies & Scientific Solutions for Industries, No. 1 (1), P. 46–52. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.1.046
Ruban, I., Kuchuk, H., Kovalenko, A. (2017), "Redistridution of Base Stations Load in Mobile Communication Networks", Innovative Technologies & Scientific Solutions for Industries, No. 1(1), P. 75–81. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.1.075
Lemeshko, O., Yevdokymenko, M., Yeremenko, O. (2019), "Model of Data Traffic QoS Fast Rerouting in Infocommunication Networks", Innovative Technologies & Scientific Solutions for Industries, No. №3 (9), P. 127–134. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.9.127
Yeremenko, O., Yevdokymenko, M., Sleiman, B. (2020), "Advanced Performance Based Fast Rerouting Model with Path Protection and its Bandwidth in Software Defined Network", Innovative Technologies & Scientific Solutions for Industries, No. 1 (11), P. 163–171. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2020.11.163
Knyazev, V., Kravchenko, V., Lazurenko, B., Serkov, О., Trubchaninova, K., Panchenko, N. (2022), "Development of methods and models to improve the noise immunity of wireless communication channels", Eastern – European Journal of Enterprise Technologies, No. 1/5 (115), P. 35–42. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253458
Lazurenko, B., Serkov, О., Trubchaninova, K. (2020), "Security improvement techniques for mobile applications of Industrial Internet of Things", IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, Vol. 20, No. 5, P. 145–149.
Serkov, А., Trubchaninova, K., Mazzites, M. (2019), "Method of wireless transmission of digital information on the basis of ultra-wide signals", Advanced Information Systems, Vol. 3, No. 4, P. 33–38. DOI: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2019.4.04
Lazurenko, B.O., Pevnev, V.Y., Serkov, O.A., Tkachenko, V.А., Kharchenko, V.S. (2021), The method of transmitting information over wide-space pulse signals: a patent for wine [Sposib peredachi informatsii nadshyrokosmuhovymy impulsnymy syhnalamy], Patent No. UA 123519 Ukraina, MPK H04B 1/02 (2006.01), MPK H04B 1/69 (2011.01) MPK H04B 7/00, opubl. 14.04.2021, Biul. No. 15.
Morelos-Saragosa, Р. (2005), The art of error-correcting coding. Methods, algorithms, application [Iskusstvo pomechoustoichivogo kodirovaniia. Metodu, algoritmu, primeneniia], Technosfera, Moscow, 320 p.
Kotelnikov, V.A. (1956), Theory of Potential Interference Immunity [Teoriya potencial'noj pomekhoustojchivosti], Gosenergoizdat, Moscow, 152 p.
Shannon, C.E. (1963), Works on information theory in cybernetics [Raboti po teorii informatsii v kibernetike], Inostrannaia Literatura, Moscow, 829 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.