ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ТЕХНІКАМИ ВИЯВЛЕННЯ ВИМОГ: ОБЗОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2022.21.005Ключові слова:
техніки виявлення вимог, IT проекти, інженерія вимог, критерій хі-квадрат, V КрамераАнотація
Предметом дослідження у статті є практики виявлення вимог у ІТ-проектах. Мета роботи – визначити, як контекст проекту впливає на вибір технік виявлення вимог, а також виявити залежності між техніками виявлення вимог. У статті вирішуються наступні завдання: вивчити галузеві стандарти та досвід бізнес-аналітиків та інженерів з вимог у діяльності з виявлення вимог у ІТ-проектах, створити та провести опитування з практик виявлення вимог у ІТ-проектах, визначити вподобання практикуючих фахівців щодо технік виявлення та визначити, як контекст проекту впливає на вибір технік виявлення вимог, визначити залежності між техніками виявлення вимог. Використовувались наступні методи: проведено опитування бізнес-аналітиків та інженерів з вимог, що працюють в України, щодо використання ними технік виявлення вимог та контексту їх використання. Для визначення статистично значимих залежностей між контекстом проекту та техніками виявлення, а також залежностей між техніками виявлення застосовувалися критерій незалежності хі-квадрат та критерій розміру V-ефекту Крамера. Були отримані такі результати: визначено найпопулярніші техніки виявлення вимог, проведено порівняння цих результатів з іншими всебічними дослідженнями. Було виявлено двадцять статистично значущих асоціацій для пар "контекст проекту – техніка виявлення" та "техніка виявлення – техніка виявлення" (на основі p-значення та міри розміру V-ефекту Крамера). Висновок: для низки технік виявлення вимог контекст проекту істотно впливає їх використання для отримання інформації в ході ІТ-проектів. Також існують статистично значимі залежності між техніками виявлення вимог. Ці залежності можуть бути використані для формування початкового набору техніки виявлення або зміни набору використовуваних технік виявлення в ході планування і моніторингу ефективності робіт з бізнес-аналізу.
Посилання
International Institute of Business Analysis (2015), A guide to the business analysis body of knowledge BABOK Guide,
Ver. 3, IIBA, Toronto, Ontario, Canada, 514 p.
Rubens, J. (2007), "Business analysis and requirements engineering: the same, only different?", Requirements Engineering,
Vol. 12 (2), P. 121– 123. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s00766-007-0043-3
Gobov, D., Maliarcuk, C., Kunanets, N., Oliinyk, Y. (2020), "Approaches for the Concept "Business Analysis" Definition
in IT Projects and Frameworks", CEUR Workshop Proceedings, 2711, P. 321–332.
Martynenko, O., Husieva, Y., Chumachenko, I. (2017), "The method of earned requirements for project monitoring", Innovative technologies and scientific solutions for industries, Vol. 1 (1), P. 58–63.
Clancy, T. (2014), The chaos report, The Standish Group.
ISO/IEC/IEEE 29148. (2011), Systems and Software Engineering–Life Cycle Processes–Requirements Engineering, ISO/IEC/IEE, Standard 29148-2011.
Project Management Institute (2017), The PMI Guide to BUSINESS ANALYSIS. PMI, Newtown Square, Pennsylvania, 488 p.
Pohl, K. (2010), Requirements engineering: fundamentals, principles, and techniques, Springer Publishing Company, 182 p.
Wagner, S., et al. (2019), "Status Quo in Requirements Engineering: A Theory and a Global Family of Surveys",
ACM Trans. Softw. Eng. Methodol, 28 (2), Article 9. DOI: http://dx.doi.org/10.1145/3306607
Fernández, D. M., Wagner, S. (2015), "Naming the pain in requirements engineering: A design for a global
family of surveys and first results from Germany", Information and Software Technology, Vol. 57, P. 616–643.
DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.infsof.2014.05.008
Gobov, D., Huchenko, I. (2020), "Requirement Elicitation Techniques for Software Projects in Ukrainian IT: An Exploratory Study", Proc. of the Federated Conference on Computer Science and Information Systems, P. 673–681.
Dieste, O., Juristo, N. (2011), "Systematic review and aggregation of empirical studies on elicitation techniques",
IEEE Transactions on Software Engineering, 37 (2), P. 283–304. DOI: http://dx.doi.org/10.1109/TSE.2010.33
Wong, L. R., Mauricio, D. S., Rodriguez, G. D. (2017), "A systematic literature review about software requirements elicitation", Journal of Engineering Science and Technology, 12 (2), P. 296–317.
Pacheco, C., Garcia, I. (2012), "A systematic literature review of stakeholder identification methods in requirements elicitation", Journal of Systems and Software, 85 (9), P. 2171–2181. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.jss.2012.04.075
Ambreen, T., Ikram, N., Usman, M., Niazi, M. (2018), "Empirical research in requirements engineering: trends
and opportunities", Requirements Engineering, Vol. 23 (1), P. 63–95. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s00766-016-0258-2
Dar, H., Lali, M. I., Ashraf, H., Ramzan, M., Amjad, T., & Shahzad, B. (2018), "A systematic study on software requirements elicitation techniques and its challenges in mobile application development", IEEE Access, 6, Р. 63859–63867.
DOI: https://dx.doi.org/10.1109/ACCESS.2018.2874981
Anwar, F., Razali, R. (2012), "A practical guide to requirements elicitation techniques selection-an empirical study",
Middle-East Journal of Scientific Research, 11 (8), Р. 1059–1067.
Carrizo, D., Dieste, O., Juristo, N. (2014), "Systematizing requirements elicitation technique selection", Information and Software Technology, Vol. 56 (6), P. 644 – 669. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.infsof.2014.01.009
Wong, L., Mauricio, D. (2018), "New factors that affect the activities of the requirements elicitation process", Journal
of Engineering Science and Technology, 13 (7), P. 1992–2015.
Gobov, D., Huchenko, I. (2021), «Influence of the Software Development Project Context on the Requirements
Elicitation Techniques Selection», In Advances in Computer Science for Engineering and Education IV. ICCSEEA,
Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, Vol. 83, Springer, Cham.
DOI: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-80472-5_18
Darwish, N., Mohamed, A., Abdelghany, A. (2016), "A hybrid machine learning model for selecting suitable requirements elicitation techniques", International Journal of Computer Science and Information Security, Vol. 14 (6), P. 1–12.
Gobov, D., Huchenko, I. (2021), "Software requirements elicitation techniques selection method for the project
scope management", CEUR Workshop Proceedings, 2851, P. 1–10.
Martins, F., et al. (2019), "Design thinking: Challenges for software requirements elicitation", Information, 10 (12), P. 371.
DOI: https://doi.org/10.3390/info10120371
Gobov, D. (2021), "Project context and Elicitation Techniques. Ukrainian IT companies. Survey result 2020", avaialble at: https://data.mendeley.com/drafts/svzv7rs279 (last access 15.08.2022)
Fairley, P., Keppler, J. (2014), Guide to the software engineering body of knowledge (SWEBOK): Version 3.0., IEEE Computer Society Press, Washington, DC, USA, 335 p.
Agresti, A. (2022), Categorical Data Analysis (2nd Ed.), New York, Wiley, 734 p.
Rea, L. M., Parker, R. A. (2014), Designing and conducting survey research: A comprehensive guide, John Wiley &
Sons, 352 p.
IBM statistical terms, avaialble at: https://www.ibm.com/support/knowledgecenter/SSEP7J_11.1.0/com.ibm.swg.ba.cognos.ug_ca_dshb.doc/cramersv.html
(last access 15.08.2022)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
