КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.30837/ITSSI.2020.14.086Ключові слова:
управління знаннями, когнітивні технології, освітній процес, освітні програми, когнітивний аналізАнотація
Предмет дослідження в даній статті – управління знаннями при підготовці фахівців в проектно-орієнтованих організаціях, зокрема, вищих навчальних закладах. Мета роботи – розробити когнітивну модель управління знаннями для формування освітніх програм в системі підготовки фахівців. Завдання дослідження: розглянути поняття і механізми управління знаннями організацій; сформувати когнітивну модель механізму управління знаннями; розглянути системні показники когнітивної моделі; провести аналіз структурних особливостей когнітивної моделі. У роботі застосовано методи: методологія управління проектами (управління знаннями), системний підхід, когнітивні і графові моделі. Результати. У статті наводиться визначення «управління знаннями», розглядаються умови, коли потрібні знання і інформація стануть доступні для виконання завдань. Розглянуто питання урахування специфіки та особливостей освітнього закладу. Застосовуються методи управління знаннями в побудові освітнього процесу в університеті. Наведено основні функції в практичній діяльності організації: посередництво, експортування, інтерналізація, пізнання. Також розглянуті форми практичної реалізації управління знаннями: навчальна організація, бібліотека знань і стратегічна обізнаність. У статті також розглядається можливість основних положень теорії управління знаннями в освітньому процесі, так як підвищення якості підготовки фахівців є метою будь-якої освітньої системи. У статті розроблена когнітивна модель механізму управління знаннями, на основі когнітивного аналізу виявлені корисні закономірності, які відображають вплив факторів різної фізичної природи на результати підготовки фахівців. Висновки. Когнітивне моделювання може стати ключем до швидкого підвищення ефективності управління знаннями при підготовці фахівців. Класичний підхід до управління знаннями вимагає високого рівня залученості співробітників у відповідні процеси, оскільки їм необхідно самостійно виявляти знання, обмінюватися ними, фіксувати їх і застосовувати. Когнітивне моделювання може знизити цю вимогу, оскільки дозволяє упорядкувати процеси виявлення, фіксації, зберігання та обміну знаннями. Крім того, вони підвищують застосовність знань, пропонуючи відповідні з урахуванням контексту студента. Накопичений досвід когнітивного моделювання складних організаційних систем управління дозволяє на принциповій основі підійти до дослідження механізмів управління знаннями при підготовці фахівців. Отримані результати пропонується використовувати для налаштування механізмів управління знаннями з метою підвищення якості підготовки.
Посилання
Piterska, V., Lohinov, O., Lohinova, L. (2020), "Conceptual model of project-oriented management of educational activities of higher education institutions", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 1 (11), P. 59–67. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2020.11.059
Chernova, L. (2019), "Key competence as a basis for innovation projects management", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 1 (7), P. 113-120. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.7.113
Ilyin, O. O. (2017), "Cognitive model and method of management of indicators of professional activity of educational and pedagogical workers for increase of competitiveness of graduates of university", International Scientific and Practical Conference World science, ROST, Vol. 1, No. 8, P. 41–49.
Avdeeva, Z. K., Kovriga, S. V., Makarenko, D. I., Maksimov, V. I. (2007), "The cognitive approach to management" ["Kognitivnyy podkhod v upravlenii"], Problems of management, No. 3.
Magazov, S. S. (2000), "Functional diagram of the cognitive model" ["Funktsional'naya skhema kognitivnoy modeli"], Artificial Intelligence, Vol. 3, P. 257–262.
Parzhin, Yu., Kosenko, V., Podorozhniak, А., Malyeyeva, О., Timofeyev, V. (2020), "Detector neural network vs connectionist ANNs", Neurocomputing, Vol. 414, 13 November 2020, P. 191–203. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neucom.2020.07.025
Malyeyeva, O., Nosova, N., Fedorovych, O., Kosenko, V. (2019), "The semantic network creation for an innovative project scope as a part of project knowledge ontology", CEUR Workshop Proceedings, No. 2362, available at : http://ceur-ws.org/Vol-2362/paper27.pdf
Chukhrai, N., Mrykhina, O. (2017), "Developing technologies on the basis of knowledge transformation chains", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 2 (2), P. 145–154. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2017.2.145.
Malieieva, J., Kosenko, V., Malyeyeva, O., Svetlichnyj, D. (2019) "Creation of collaborative development environment in the system of distance learning", Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, No. 2 (8), P. 62–71. DOI: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.8.062.
Marinicheva, M. K. (2008), 100% Knowledge Management: A Guide for Trainees [Upravleniye znaniyami na 100% : Putevoditel' dlya praktikantov], Moscow: Alpina Business Books, 320 p.
Koulolos, T. T., Frappaolo, K. (2008), Knowledge Management [Upravleniye znaniyami] / Transl. from English, Moscow, 224 p.
Tesla, Yu. M., Khlevna, Yu. L., Yegorchenkova, N. Yu. (2016), "Knowledge management in meta-methodology of project management" ["Upravlinnya znannyamy v meta-metodolohiyi upravlinnya proektamy"], Project management and production development: Coll. Science, Lugansk : Published by SNU. V. Dalia, No. 4 (60), P. 53–61.
Bushuev, S. D., Bushueva, N. S. (2003), "Project management methodology as a universal model of knowledge" ["Metodolohyya upravlenyya proektamy kak unyversalʹnaya modelʹ znanyy"], Project management and production development. Coll. Science, Lugansk : Published by SNU. V. Dalia, No. 3 (8), P. 5–12.
Babayev, I. A. (2004), "Tools for modeling knowledge in project management" ["Ynstrumenty modelyrovanyya znanyy v upravlenyy proektamy"], Project management and production development. Coll. Science, Lugansk : Pblished by SNU. V. Dalia, No. 2 (10), P. 10–24.
Glubokova, E. N. (2009), "Knowledge management as a basis for building the educational process in a modern university" ["Upravleniye znaniyami kak osnova postroyeniya obrazovatel'nogo protsessa v sovremennom universitete"], Bulletin of the Russian State Pedagogical University named by A.I. Herzen, SPb., No. 100, P.48–56.
Silov, V. B. (1995), Making strategic decisions in a fuzzy environment [Prinyatiye strategicheskikh resheniy v nechetkoy obstanovke]: monograph, Moscow, INPRO-RES, 228 p.
Smirnova, E. E., Nadezhdin, E. N. (2016), "Fuzzy cognitive model of the mechanism for the formation of professional competencies of the future bachelor of economics" ["Nechetkaya kognitivnaya model' mekhanizma formirovaniya professional'nykh kompetentsiy budushchego bakalavra ekonomiki"], Information of education and science, No. 1 (29), P. 175– 184.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Liubava Chernova, Lyudmyla Chernova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо не комерційного та не ексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису опублікованої роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
